Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
Сьогодні, 18 грудня, відбулася зустріч Міністра оборони України Олексія Резнікова з Міністром оборони Королівства Данії пані Тріне Брамсен.
Під час проведених переговорів українська сторона проінформувала іноземну делегацію про безпекову ситуацію навколо нашої країни, а також вздовж українських кордонів. Крім того, під час зустрічі обговорювались можливості розвитку двосторонніх стосунків, передусім — оборонного співробітництва. Зокрема, говорили про кіберзахист, спільну участь у військових навчаннях, професійну підготовку військ, впровадження стандартів НАТО в Україні тощо.
За результатами переговорів Міністр оборони Королівства Данії пані Тріне Брамсен запевнила, що зможе допомогти Україні в дорадчому плані. Питання української безпеки буде порушене серед Скандинавських країн, адже безпека України впливає не лише на Данію, а й на весь Скандинавський регіон.
Наприкінці переговорів, відбувся брифінг, під час якого Міністр оборони України Олексій Резніков відповів на запитання журналістів із Данії.
— Як ви оцінюєте загрозу нападу російських сил на Україну?
— По-перше, ми оцінюємо загрозу як реальну. Оцінка нашої розвідки абсолютно збігається з даними розвідок США, Об’єднаного Королівства, європейських країн. Єдине, що треба чітко усвідомлювати, коли ви чуєте, що звучить цифра 102 тисячі вздовж українських кордонів, або 124 тисячі, то слід розуміти, це трохи інші методики підрахунку: або 200 кілометрів в глибину, або 400 кілометрів. Іноді бувають розбіжності фактажу, хоча це одній ті ж факти.
«Коли хтось каже, що є загроза нападу росіян на Україну, то це трохи помилкове твердження. Російська Федерація, на жаль, напала на Україну ще у 2014 році, коли здійснила пряму окупацію Криму і часткову окупацію Донецької й Луганської областей. Тому війна вже триває».
По-друге, Україна веде війну із РФ 7,5 років, тому коли хтось каже, що є загроза нападу росіян на Україну, то це трохи помилкове твердження. Російська Федерація, на жаль, напала на Україну ще у 2014 році, коли здійснила пряму окупацію Криму і часткову окупацію Донецької й Луганської областей. Тому війна вже триває. Ми її по-різному називаємо — гібридна, прикрита війна і т. д. Але перший та другий армійський корпус, які перебувають у Донецькій та Луганській області в ОРДЛО, є частиною російських збройних сил. Пряме командування з боку Ростовського штабу. Дві тисячі офіцерів російської армії безпосередньо є на території тимчасово окупованої України. Для нас немає новини в тому, що Кремль напав, це вже відбулось і ми чинимо опір. Наші Збройні Сили та інші підрозділи сектору оборони чинять цей опір вже майже 8 років.
«Наш Головнокомандувач, Генеральний штаб ЗСУ знають, як реагувати в разі, якщо це загострення буде тривати»
Звісно, будь-яке загострення ставить завдання і наш Головнокомандувач, Генеральний штаб ЗСУ знають, як реагувати в разі, якщо це загострення буде тривати. Навесні перед Великоднем вже була подібна ситуація, тільки основне накопичення було у Криму. Станом на сьогодні ми відстежуємо певні маркери, їх використовують і наші партнери, зокрема. Коли я був з візитом у США, зустрічався зі своїм колегою, ми їх аналізували. Вони є політичні, економічні, інформаційні і безпосередньо військові. Саме зараз ми розуміємо, що великої загрози немає. Але в разі продовження ескалації вона може тривати.
«Саме зараз ми розуміємо, що великої загрози немає. Але в разі продовження ескалації вона може тривати».
Яка конкретна допомога є бажаною від наших партнерів з Данії? Цивілізований світ тих 7,5 років дуже часто висловлював чергову стурбованість та занепокоєння. В 30-х роках таке вже було, коли Ліга Націй висловлювала стурбованість щодо агресивних дій Гітлера. Ми всі знаємо, якою трагедією для світу це завершилось. Припинила своє існування Ліга Націй і була розв’язана кривава Друга світова війна. Тому чергова стурбованість не працює щодо Кремля. Кремль відкрито оголосив ультиматум країнам НАТО.
«Чергова стурбованість не працює щодо Кремля. Кремль відкрито оголосив ультиматум країнам НАТО».
Якщо уряд Данії, розуміючи це, буде займати жорстку позицію і вести комунікацію з партнерами, в тому числі з країн Альянсу та ЄС, і буде реальна допомога озброєнням, технологіями для України це зупинить агресора і він не піде у наступ. Озброєнням, маю на увазі, не лише захисного характеру, а й наступального. Тому що в Кремлі живуть дуже прагматичні люди, вони дуже добре рахують гроші. Якщо вони будуть розуміти, що ціна цього наступу, цієї агресії для них буде непомірною, вони на нього не наважаться. Це і економічні санкції, політичні, фінансові санкції і головне — допомога зброєю ЗСУ. Захищатися ми будемо самі, але допоможіть нам. Нам потрібна радіоелектронна боротьба радіоелектронна розвідка, протиракетні комплекси, кіберзахист, нам потрібно посилювати наш флот. Усі ці потреби ми називаємо публічно, не приховуємо, і тоді агресор далі не піде. Відчув під час нашої зустрічі, що така жорстка й зрозуміла позиція якраз очікується від моєї колеги.
«Захищатися ми будемо самі, але допоможіть нам. Нам потрібна радіоелектронна боротьба радіоелектронна розвідка, протиракетні комплекси, кіберзахист, нам потрібно посилювати наш флот. Усі ці потреби ми називаємо публічно, не приховуємо, і тоді агресор далі не піде. Відчув під час нашої зустрічі, що така жорстка й зрозуміла позиція якраз очікується від моєї колеги».
— Чи готова Україна погодитись на якийсь новий договір щодо контролю розповсюдження зброї, який би міг забезпечити безпеку обох сторін щодо контролю конвекційних засобів Європи? Знаємо, що вимоги Росії є неприйнятними. Але чи бачите ви якийсь інший компроміс?
— Завершення цієї війни можливе саме політико-дипломатичним шляхом. Це очевидно. Не агресією. Але ми чітко розуміємо, що не підемо на будь-які поступки, якщо це загрожуватиме нашій територіальній цілісності або суверенітету.
«Завершення цієї війни можливе саме політико-дипломатичним шляхом. Це очевидно. Не агресією. Але ми чітко розуміємо, що не підемо на будь-які поступки, якщо це загрожуватиме нашій територіальній цілісності або суверенітету».
Я завжди підкреслював, що повернення окупованих територій, їхня реінтеграція можливі за умови застосування ще одного слова — безпечна реінтеграція. Якщо це буде ультиматум Кремля, що ми маємо отримати черговий федеральний округ або автономію, про яку вони мріють, це неможливо.
Якщо ви подивитесь соціологічні дослідження в Україні, 70 відсотків українців погоджуються на повернення окупованих територій на умовах до 2014 року. Це означає, що Україна — унітарна країна й іншого варіанту бути не може. Завершення конфлікту має відбуватись у черговості відновлення контролю між Україною та Росією на кордоні, проведення повного тотального роззброєння на окупованих тимчасових територіях, демілітаризація, введення туди правоохоронних органів України, підготовка до місцевих виборів, коли буде зрозуміло, що копенгагенські стандарти ОБСЄ дозволять проводити там відкриті, прозорі місцеві вибори. Іншого варіанту бути не може.
Що стосується режиму припинення вогню, режиму тиші — він дуже потрібен для всіх. Він записаний у Мінських угодах, було декілька черг. Хочу нагадати, що в липні минулого року було домовлено про режим тиші і він проіснував майже 5 місяців. Але в січні цього року росіяни порушили режим тиші і почали підступно використовувати снайперський вогонь, вбиваючи українських військових. У чому тут цинізм? Тому що коли робить постріл снайпер, його не чує й не бачить моніторингова місія — СММ ОБСЄ. А найкраща тактика військових на погашення, реакція на снайперський вогонь — це застосування артилерії або гранатометів, мінометів і так далі. І підступність російських військ була саме в тому, щоб зробити тихо постріл снайпера, вбити нашого військового, наші військові у відповідь мали би застосувати відповідно мінометний вогонь чи артилерійський. І от тут би СММ ОБСЄ, звісно б, зафіксувало порушення публічне з боку українських Збройних Сил, і росіяни би в кожному своєму телевізорі кричали б, що саме Україна порушує Мінські угоди, порушує режим «тиші».
«За цей рік 43 українських військових загинули від снайперського вогню»
За цей рік 43 українських військових загинули від снайперського вогню, саме від снайперського. Друга підступна цинічна тактика: росіяни використовують дрони, перелітають через лінію і скидають гранати. І вже, в тому числі, страждає цивільне населення. Це відбувалося в районі населеного пункту Щастя — можете перевірити, і це відбувається у нас у районі населеного пункту й пункту пропуску Станиця Луганська. Що роблять росіяни? Це їхня тактика: вони витискують офіцерів СММ ОБСЄ з ОРДЛО, з тимчасово окупованої території. За мандатом ОБСЄ сьогодні там має перебувати 200 спостерігачів. У реалі їх є 10 %, тобто 20. Вони в будь-який спосіб блокують їхню роботу, блокують їх у готелях, не пропускають їх через блокпости і так далі. Тактика росіян дуже зрозуміла: прибрати з окупованих територій, де вони панують, міжнародних спостерігачів, щоб ніхто не знав, що там відбувається. І це виклики, які стоять перед всім цивілізованим світом, перед ОБСЄ, перед іншими альянсами, які є сьогодні в цивілізованому світі.
«За мандатом ОБСЄ сьогодні там має перебувати 200 спостерігачів. У реалі їх є 10 %, тобто 20. Вони в будь-який спосіб блокують їхню роботу, блокують їх у готелях, не пропускають їх через блокпости і так далі. Тактика росіян дуже зрозуміла: прибрати з окупованих територій, де вони панують, міжнародних спостерігачів, щоб ніхто не знав, що там відбувається».
— Стосовно БПЛА, які ви закуповуєте у Туреччині, чи плануєте ви далі використовувати «Байрактари» на Донбасі?
— По-перше, це українські «Байрактари», і я скажу більше: ми будуємо завод в Україні з виробництва українських «Байрактарів» із застосування українських двигунів. Був один, дійсно, випадок застосування «Байрактара». Я ще раз повторюсь, у якій ситуації. В населеному пункті Гранітне, де живуть люди, військові Збройних Сил України надавали гуманітарну допомогу, тому що це сіра зона. Використовуючи важку артилерію, заборонену Мінськими угодами, окупаційні війська Російської Федерації обстріляли українських військових, і загинув наш боєць. Українська сторона відреагувала відповідно до процедур, які передбачені Мінськими угодами й домовленостями Тристоронньої контактної групи. Негайно повідомила СЦКК, негайно повідомила саме ОБСЄ з вимогою негайно припинити вогонь, припинити порушувати режим тиші. На жаль, зворотна реакція була негативною, і обстріл продовжився. Використовуючи статтю 51 Статуту ООН — право кожної країни на самозахист — було здійснено всього один постріл з «Байрактара», який знищив заборонену Мінськими угодами артилерійську установку. Наслідки: за даними нашої розвідки, сьогодні відмовляються підписувати контракт в ОРДЛО на служіння на таких артилерійських установках, розуміючи загрози — наступного разу в разі, якщо вони будуть порушувати знову режим припинення вогню, буде застосовано у відповідь, наприклад, «Байрактар» українського виробництва. Повторюю, українські Збройні Сили не порушують Мінських угод і не атакують. Але, зберігаючи життя та здоров’я військових та цивільних у зоні проведення операції Об’єднаних сил, ми маємо право застосовувати статтю 51 Статуту ООН — право на самозахист.
«За даними нашої розвідки, сьогодні відмовляються підписувати контракт в ОРДЛО на служіння на таких артилерійських установках, розуміючи загрози — наступного разу в разі, якщо вони будуть порушувати знову режим припинення вогню, буде застосовано у відповідь, наприклад, „Байрактар“ українського виробництва».
— Ви б хотіли, щоб Данія та інші країни НАТО надсилали сильніший сигнал Путіну стосовно підтримки України. Добре. А що тоді ви скажете НАТО та ЄС, якщо вам скажуть: добре мати вас партнером, але ви ніколи не зможете стати членом цих організацій навіть через 10 років? Якою була б ваша реакція?
— НАТО — це один з безпекових альянсів, у нього дуже хороша реклама, промоція. Але це не означає, що немає і не може бути інших альянсів. Сьогодні Україна є членом такого альянсу, як Люблінський трикутник — Україна, Польща та Литва. Україна є членом альянсу, ми називаємо його Асоціативне тріо: це Грузія, Молдова і Україна. У нас є загрози в Чорному морі, загрози спільні. Там є країни НАТО — Румунія і Болгарія. І свобода судноплавства так само важлива для всіх країн, які живуть на узбережжі Чорного моря.
«Ми дуже добре знаємо тактику поведінки Російської Федерації, ми чудово розуміємо, щойно буде завершено та введено в експлуатацію „Північний потік — 2“, російські військові кораблі та підводні човни будуть патрулювати під виглядом захисту цієї труби, і свобода судноплавства в інших морях буде під загрозою».
Ми дуже добре знаємо тактику поведінки Російської Федерації, ми чудово розуміємо, щойно буде завершено та введено в експлуатацію «Північний потік — 2», російські військові кораблі та підводні човни будуть патрулювати під виглядом захисту цієї труби, і свобода судноплавства в інших морях буде під загрозою. Про це ми говорили з моїм колегою, міністром оборони Королівства Швеція під час недавнього мого візиту і про це ми сьогодні говорили з пані міністеркою.
«Тому не тільки Україна зацікавлена бути членом безпекових альянсів, а й інші країни, у тому числі Королівство Данія, я думаю, будуть зацікавлені бути з нами в різних альянсах. Тому що той досвід, який мають українські Збройні Сили, напевно, сьогодні це найкращий досвід протистояння агресору такої потужності»
Тому не тільки Україна зацікавлена бути членом безпекових альянсів, а й інші країни, у тому числі Королівство Данія, я думаю, будуть зацікавлені бути з нами в різних альянсах. Тому що той досвід, який мають українські Збройні Сили, напевно, сьогодні це найкращий досвід протистояння агресору такої потужності. Тому ми сьогодні говорили, що є, наприклад, Nordic Group. Це країни Балтії, Данія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Об’єднане Королівство. Ми можемо спілкуватися і співпрацювати на двосторонніх засадах, підсилюючи обидві країни двосторонніх стосунків. Тобто це буде win-win situation.
Що стосується можливої заяви країн НАТО, що найближчі 10 років нас там не бачать, мені цікаво почути цю заяву, зважаючи на рішення Бухарестського саміту 2008 року, де було офіційно сказано, що Грузія та Україна мають відкриті двері для вступу в НАТО. І це наше суверенне право — приєднатися до будь-якого альянсу. Воно записане у нас у Конституції України, його підтримує більшість населення. Тому мені цікаво подивитися в очі керівникам країн Альянсу, чи вистачить їм мужності змінити рішення саміту 2008 року. І, гадаю, що саме через партнерів-членів Альянсу в інтересах загальносвітової безпеки направити дуже чіткий і зрозумілий сигнал Кремлю, що питання вступу та приєднання до Альянсу — це внутрішнє питання самого Альянсу та тих країн, які мають бажання туди приєднатися. Як-от Грузія і Україна, як мінімум. Повторюю ще раз: політика don’t provoke Russian — не працює. Вона тільки погіршує ситуацію. Дивімося чесно правді в очі.
