Здається, що є спільного між надсучасними дронами та тракторцями? Тим більше — коли їх розділяє практично ціла епоха технічного прогресу — понад сто років. Виявляється, що така…
Уже восьмий рік поспіль вінницькі волонтери, збираючи навколо себе сотні небайдужих громадян, пишуть листи і надсилають їх тим, хто втратив на війні найрідніших: сина, доньку, батька чи матір, а може, внука, брата чи просто знайому дорогу людину. Долучаються до цього не лише українці, а й представники діаспори з країн Європи, США й Канади.
— Коли приїжджаєш у далеке забите село і старенька мати героя виносить у пакунку збережені вітальні листівки, які отримала від волонтерів «Бойових бджіл», то мимоволі розумієш, що часом цей лист стає для батьків єдиною відрадою на новорічно-різдвяні свята, — коментує Лариса Полулях, одна із організаторів ініціативи.
На сьогодні в базі волонтерів — понад 300 таких батьків. Часто вони залишаються сам на сам зі своїм горем, тож і виникла ідея, хоч якось прикрасити їхнє свято. Єдине правило — листи мають бути написані від руки, а не надруковані. І ще дуже важливо підбирати правильні слова, а не писати під «копірку», бо це відчують батьки загиблих.
За можливості, листи доповнюють подарунками, здебільшого використовують продукцію, яку випускають нинішні ветерани-підприємці. А деколи і виробами hand-made — трав’яними чаями, вишитими серветками, милом, різдвяними свічками.
Щоб долучитися до гарної справи і допомогти у підготовці вітань та подарунків, достатньо зв’язатися з волонтерами через сторінку у соціальній мережі.
