Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Гурт «Хорея козацька» виконує кубанський варіант «Ще не вмерла Україна». У радянські часи цей народний варіант пісні був надрукований у збірці «Чорноморські козацькі пісні» 1966 року під редакцією поета Івана Варави. А взагалі існувало більше ніж десяток варіантів славня. По кубанських станицях цю пісню співали і у 90-х роках.
Як каже лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко: «Слова Павла Чубинського і Тараса Шевченка. А мелодія народна, бо мелодія Михайла Вербицького, яка сьогодні офіційно затверджена як мелодія гімну, тоді не була відомою. Твір був настільки популярним, що музику до нього написали також і Микола Лисенко, Кирило Стеценко. Заведено вважати, що вперше пісня «Ще не вмерла Україна» була виконана ще 1863 року в Перемишлі. Але в народі думали, що це слова Шевченка. Люди додавали до тексту гімну вже відомі слова Шевченка: «Було колись в Україні гриміли гармати…», думаючи, що це також частина гімну. Бо тоді твори Шевченка ходили у рукописах. Це зараз уся його спадщина видана та упорядкована. Співаючи гімн у варіанті 1917 року ми хочемо показати, що український національний гімн є ще й народним. Українці бажали його співати та вишукували варіанти, як його виконувати, коли не знали цілком слів та музики».
Велика подяка виконавцям Данилу Перцову, Михайлу Качалову, Северину Данилейку та Тарасу Компаніченку, що заспівали кубанський варіант славня.
Підготував Руслан Ткачук
