Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 20 грудня 2024 року Президент України присвоїв 65 окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України почесне…
Свого часу історія Катерини Нікітенко, яка стала першою жінкою-водолазом вітчизняних ВМС, сколихнула чи не всю країну. Воно й не дивно. Адже у свої 18 красуня-випускниця Ізмаїльського медичного коледжу безапеляційно вирішує йти до війська й укладає контракт з Військово-Морськими Силами Збройних Сил України. Майже рік Катя проходила військову службу на посаді фельдшера й забезпечувала водолазні спуски та спеціальну фізичну підготовку у Водолазній школі.
— Я дивилася на роботу інструкторів із захопленням та заздрістю, бо то була моя стихія, оскільки я виросла на лимані в Роздільнянському районі, а ще часто приїжджала на море в Одесу, — пригадує дівчина. — Тож чи варто й говорити, як мені кортіло спостерігати за всім тим не на суші, а зануритися самій. Звернулася до свого керівництва, бачила, що вагаються, але твердо заявила: «Не лише хочу, а й можу». І зовсім скоро розпочалася й моя водолазна підготовка.
Після того як Катерина отримала водолазну кваліфікацію, вона й не думала зупинятися на шляху до своєї мрії — стати першою серед жінок інструктором-водолазом. І це їй вдалося.
Як розповідає дівчина, навчальна програма інструкторського курсу була максимально насичена практичними заняттями. Так, учасники відпрацювали водолазні спуски в різних умовах на глибинах до 30 метрів, зокрема у відкритому морі, і навіть вночі, навчалися працювати із сучасним водолазним спорядженням, відпрацьовували різноманітні види водолазних робіт. Варто зауважити, що, крім вміння працювати під водою та володіти сучасним спорядженням, інструктор-водолаз має ще й керувати водолазними спусками на глибинах до 20 метрів та здійснювати медичне забезпечення спусків. Для цього треба вміти з таблицями лікувальної рекомпресії надавати допомогу аварійному водолазу, здійснювати реанімацію постраждалого за допомогою водолазної барокамери. До слова, ухвалення рішення щодо лікування — це завдання саме інструктора-водолаза.
— Ось уже два роки я на цій посаді. В мої обов’язки входить підготовка курсантів — як спеціальна фізична, так і безпосередньо водолазна справа. Мені подобається те, що я роблю, адже навчаючи інших, сам маєш змогу рости над собою, — говорить Катерина.
З власного досвіду вона радить «новачкам» завжди стежити за своїм самопочуттям, бо якщо для людини на суші звичайна застуда — дрібничка, то для водолаза вона може обернутися справжньою трагедією. Крім того, треба займатися спортом і стежити за справністю свого водолазного спорядження.
На сьогодні в інструктора-водолаза Катерини Нікітенко 70 годин під водою із зануренням на глибину до 30 метрів, а ще — мрія здобути вищу військову освіту.
— Якщо не підведе здоров’я, мені хотілось б стати «водолазним спеціалістом». Гадаю, це цілком реально, адже ще майже два роки тому я лише мріяла про інструкторські курси, а сьогодні вже готую курсантів-водолазів. Крім того, маю звичку: коли хтось сумнівається у моїх силах, доводжу, що вони помиляються, — ділиться планами на майбутнє дівчина.
А ще Катерина — кандидат в майстри спорту з акватлону, має чимало спортивних досягнень і нагород. Зокрема, вона є переможницею всеукраїнських змагань з акватлону, що проходили в Одесі у 2020 році. Тоді дівчина-водолаз в індивідуальному заліку продемонструвала справжній бійцівський дух і неабияку витривалість, не залишивши жодного шансу суперникам, вона виграла всі поєдинки й посіла перше місце. І це при тому, що акватлон називають спортом бойових плавців, адже не кожен може витримати поєдинок під водою на затримці дихання.
— Цей вид спорту, по суті, готова база для підготовки водолазів, рятувальників, моряків. Спортсмен-акватлоніст підготовлений до екстремальних ситуацій на воді та під водою і готовий миттєво відреагувати на небезпеку. Це все повинен вміти й водолаз, — говорить Катя.
Також Катерина Нікітенко має активну життєву позицію щодо рівності жінок і чоловіків, тому цього року у вересні взяла участь як спікерка у ювілейному V українському жіночому конгресі «Лідерство жінок як цінність».
Фото автора
