Батальйон воює технологіями — працює із сучасними БПЛА та вдосконалює їх, щоб нищити ворога з мінімальними ризиками. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
27 листопада — День пам’яті жертв Голодомору
Щорічний День пам’яті жертв Голодомору 1932‒1933 років відзначатиметься у суботу, 27 листопада. Загальнонаціональні заходи та інформаційна кампанія розпочалися ще за кілька тижнів до цього дня.
Нагадаємо, що акт геноциду українського народу здійснений радянським та партійним керівництвом через організацію штучного масового голоду, жертвами якого стали мільйони українців на території Української СРР та Кубані. Як зазначає Український інститут національної пам’яті, очільники ВКП(б) та уряду СРСР запровадили «насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних, тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення». У 2006 році визнання Голодомору 1932‒1933 років геноцидом українського народу закріплене Законом України, а 2010-го постановою Апеляційного суду Києва винними в організації Голодомору визнані Сталін, Молотов, Каганович та інші керівники радянської імперії.
Цьогорічна інформаційна кампанія до 88-х роковин Голодомору особливий акцент робить на темі дітей як найвразливішій категорії жертв сталінського геноциду, які становлять майже половину загиблих. Тож організатори відзначення Дня пам’яті розмістили вуличну соціальну рекламу «Пам’ять, що рятує: голоси правди», 18 листопада відбулася публічна дискусія про демографічні втрати України внаслідок Голодомору, 23 листопада проведуть круглий стіл: «Як говорити з дітьми про Голодомор» тощо.
До кампанії долучаються й закордонні українські діаспори та інші люди й організації, які нас підтримують: наприклад, 16 листопада пам’ять жертв Голодомору вшанувала діаспора в Лос-Анджелесі, у Вашингтоні відкрилась унікальна виставка «Голодомор: очима українських художників», у Німеччині та інших країнах з ініціативи посольств України проводиться Місяць пам’яті про жертв Голодомору 1932‒1933 років та багато іншого.
Окрім загальнонаціональних та закордонних заходів, роковини Голодомору вшановують і спеціалізовані заклади. Насиченими на події стали останні тижні для Інституту дослідження Голодомору, який від 2018 року займається науковими дослідженнями з історії Голодомору та масових штучних голодів (1921‒1923 і 1946‒1947 років). У бесіді з журналістами АрміяInform директорка Інституту пані Світлана Маркова, зокрема, порадила відвідати Національний музей Голодомору-геноциду, де проводиться дуже цікава реекспозиція — ґрунтовне оновлення виставлених матеріалів.
— Реекспозиція надзвичайно змістовна, вона емоційна, але й наукова, — розповідає докторка історичних наук. — Її варто взагалі переглянути усім українцям!
Науковий напрямок діяльності Інституту зумовлює заходи, які організовують його працівники до Дня пам’яті жертв Голодомору. За словами Світлани Василівни, нинішній період інформаційної кампанії розпочався ще у вересні — з тематичного форуму, далі була згадана реекспозиція музею, прямі ефіри, вебінари, подкасти тощо. Тижні перед Днем пам’яті теж присвячені масовим заходам.
— 22 листопада, у вівторок, у Залі пам’яті Національного музею Голодомору-геноциду відбудеться презентація безплатного навчального посібника для вчителів «Голодомор 1932‒1933 років — геноцид української нації», — повідомила Світлана Маркова. — 25 листопада, в п’ятницю, в онлайн-режимі триватиме V Міжнародна науково-практична конференція «Інтердисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду»…
Крім того, Музей залучається до акції «Запали свічку», але проводить й власну акція — спрямовану на збір свідчень, фото та відеоматеріал про часи Голодомору: «Ми хочемо сконцентрувати спогади в єдиному місці, поки це ще можливо зробити», — ділиться планами Світлана Володимирівна.
27 листопада о 16:00 запали свічку пам’яті й у своєму вікні!
Фото: Дмитро Юрченко
@armyinformcomua
Українські військові представили докази чергового воєнного злочину російських окупаційних сил.
Оператори БПЛА з підрозділу «Гострі Картузи» стали свідками жорстокої розплати російського загарбника за бажання нажитися на вбивствах українців.
Від початку доби на фронті відбулося вже 76 бойових зіткнень. Найбільше ворожих штурмів зафіксовано на Покровському та Костянтинівському напрямках.
Українські військові показали момент підриву свого броньованого автомобіля на ворожій міні від першої особи.
На півночі Харківщини військовослужбовці бригади «Хартія» модифікували нерозірваний снаряд від російської РСЗВ «Град» і скинули ракету на бліндаж противника з важкого дрона-бомбера «Вампір». Ворожа піхота не вижила.
Президент України Володимир Зеленський заслухав доповіді військових та представників спецслужб.
від 23000 до 53000 грн
Степанівка, Сумська область
Батальйон воює технологіями — працює із сучасними БПЛА та вдосконалює їх, щоб нищити ворога з мінімальними ризиками. У черговому матеріалі циклу «Бригада…