Усі відстрочки від призову зі сталими підставами тепер продовжуються автоматично в Резерв+. Також відстрочку можна буде оформити чи продовжити офлайн в центрах надання адміністративних…
Це свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії — Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Довідково. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначалося на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом було скасовано.
Тисячі людей зібралися на Майдані у 2004 році
21 листопада 2004 року відбувся другий тур голосування на виборах президента. Участь у ньому брали чинний на тоді прем’єр-міністр Віктор Янукович і кандидат від об’єднаної опозиції Віктор Ющенко. Вночі 22 листопада Центральна виборча комісія повідомила, що після підрахунку бюлетенів лідирує Янукович. Ці дані відрізнялися від екзитполів, які відразу після закінчення голосування назвали переможцем Ющенка.
Тоді Ющенко у ЦВК заявив, що не довіряє підрахункам Центрвиборчкому й закликав своїх прихильників вийти на Майдан Незалежності, щоб захистити підсумки голосування.
Після цього у Києві та інших містах і обласних центрах відбулися мітинги на підтримку Ющенка. 23 листопада на Майдані зібралося кілька сотень тисяч протестувальників. Згодом ці масові протести привели до скасування підсумків другого туру й перемоги Ющенка на президентських виборах.
Революція Гідності
Довідково. Історично склалося, що українці виходили на акції протесту саме у двадцятих числах листопада. Крім цього, Помаранчева революція та Революція Гідності починалися з невдоволення діями Віктора Януковича. Так, у 2004 році українці вимагали повторних виборів, а у 2013-му — підтримати євроінтеграцію.
Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Знехтування законодавчо закріпленими пріоритетами зовнішньої політики України, якою, власне, і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.
Ба більше, перші масові виступи проти експрезидента Віктора Януковича відбулись і в листопаді 2010-го. Тоді тисячі людей зібралися на Податковий майдан проти ухвалення Радою проєкту Податкового кодексу. Масові мітинги почалися 16 листопада, але найбільшого масштабу набрали саме 22 листопада, до річниці Помаранчевої революції.
Для українського суспільства стало очевидним, що країна стрімко рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людини, тотальною корупцією, свавіллям правоохоронних органів, репресіями та терором. Саме це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.
Події розгорталися стрімко та драматично — від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи вартувало українцям життя і здоров’я. І це була лише ціна трьох місяців Євромайдану. Навесні 2014 року почалася військова агресія Росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
У цей день до пам’ятників загиблим учасникам Революції Гідності приносять квіти у пам’ять про Небесну Сотню.
