Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
СПРОСТОВАНО
Кілька маніпулятивних медіа-закидів у бік Міноборони, що їх останнім часом було поширено в деяких медіа та в соціальних мережах, не залишилися поза увагою оборонного відомства. Беззаперечно, топ-темою поточного політично-військового життя України стало жваве обговорення громадськістю факту нарощування російських військ на південному заході Росії, зокрема біля міста Єльня, що у 260 кілометрах від державного кордону України.
Лейтмотивом цілої хвилі критичних телевізійних коментарів, заяв та публікацій стала «громадська стурбованість», викликана, по-перше, сумнівами щодо об’єктивності розвідувальних даних українських Збройних Сил стосовно концентрації російських військ, та, по-друге, сумнівами щодо належного рівня готовності керівництва Збройних Сил застосувати всі наявні оборонні ресурси в разі збройної агресії з боку РФ.
Як аргументи для критики у бік Міноборони згадувались публікації західних ЗМІ, що посилалися на низку якісних супутникових фото та на супутні заяви західних воєначальників і деяких політиків, які в унісон оцінювали концентрацію військ РФ біля Єльні як загрозливу та таку, що потенційно здатна перерости в наступальну операцію проти України.
Підлили олії в огонь сутички, що днями мали місце на білорусько-польському кордоні. Деякі оглядачі та аналітики розцінювали штучний та агресивний потік «біженців» до Польщі як відволікаючий маневр, що має на меті відведення уваги європейського політикуму від ескалації російсько-українського конфлікту до «внутрішніх» міграційних проблем Євросоюзу.
На цьому тлі політичні закиди на кшталт «Чи адекватно оцінює російську загрозу українське військове керівництво?», по суті, штучно підбурювали українську громадськість та вимагали пояснень з боку військового відомства.
І їх було оперативно надано. Зокрема, заступник Міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що в української сторони немає розбіжностей щодо даних, цифр і фактів з країнами-партнерами.
«Обговорення точаться лише в площині їхньої інтерпретації та прогнозів. Активність російських військ уздовж українського кордону та на тимчасово окупованій території ми відстежуємо систематично, починаючи з 2014 року.
Ризик глибшого російського вторгнення існує постійно, різниться лише ступінь ймовірності такого вторгнення», — пояснила високопосадовиця.
Водночас вона наголосила, що інформація Головного управління розвідки МО України збігається з інформацією країн-партнерів про високу ймовірність дестабілізації ситуації в Україні цієї зими.
В унісон із застпником Міністра оборони України пролунав і нещодавній коментар британському виданню Financial Times начальника ГУР МО України Кирила Буданова. Він, зокрема, повідомив, що за українськими оцінками, Росія розмістила поблизу кордонів України близько 114 тисяч своїх військовослужбовців. Водночас начальник ГУР МО України зазначив, що російські сили «демонстративно залишили свої танки, бойові машини та реактивні системи поблизу нашого кордону» після широкомасштабних спільних військових навчань з Білоруссю у вересні. «Це можна розглядати як підготовку до широкомасштабного вторгнення і як спробу психологічного тиску», — пояснив головний розвідник міністерства.
Цікаво, що це «розвідницьке» інформування громадськості відбулось на тлі зустрічних звинувачень українських розвідників у некомпетентності. Вони пролунали 15 листопада під час ефіру програми «Свобода слова» телеканалу ICTV. Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр, яка перебувала у студії цього шоу, миттєво спростувала ці закиди, що мали ознаки маніпуляції громадською думкою.
«Я не розумію, про яку деградацію розвідки йдеться. Тому що Головне управління розвідки Міністерства оборони України на сьогодні потужне як ніколи. І ми маємо чимало заяв іноземних держав із вдячністю за роботу нашої розвідки. Це по-перше, — наголосила пані Маляр, та продовжила: — По-друге: як би ми не оцінювали в публічному полі скупчення військ, давайте говорити про справи. На сьогодні українська армія перебуває в постійній готовності оборонятися і відбивати атаки. Причому ми готові відбивати не тільки повномасштабне вторгнення, а й готові відбивати захоплення об’єктів критичної інфраструктури. Тому, якщо ми говоримо про готовність, то вона абсолютно бойова і цілодобова».
Ці аргументи, вважаємо, є достатньою, без таємних подробиць, відповіддю на «хвилю» аналітики щодо готовності до ймовірної зимової агресії з боку Росії.
Підсумовуючи викладену вище тему, вважаємо за потрібне порадити читачам — під час обговорення подібних складних та специфічних тем покладатись не тільки на думки експертів, які, до речі, можуть бути заангажованими різними політичними силами, а й на публічні повідомлення уповноважених осіб, що, зокрема, опікуються безпековою та оборонною тематикою.
