Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
АрміяInform продовжує серію публікацій про військові професії. Цього разу мова піде про інженерів JCATS (JointConflict&TacticalSimulation — програма імітаційного моделювання бойових дій).
Відомо, що американська армія проводила операцію «Буря в пустелі» кількасот разів у цій програмі — перед тим, як провести операцію в реальному житті. Тому свою ефективність JCATS вже довела.
Що ж потрібно для того, щоби стати інженером JCATS? У чому головні «плюси» цієї програми? Та як з її допомогою тренують штаби бригад Збройних Сил України?
Про це нашому кореспондентові розповів інженер відділення програмного забезпечення відділу імітаційного моделювання Міжвидового центру підготовки ЗСУ лейтенант Юрій Еберлі.
«У програму вносять навіть такий критерій, як втома солдата»
— До моїх функціональних обов’язків входить забезпечення працездатності та налаштування системи імітаційного моделювання JCATS — програми, яку застосовують для підготовки штабів батальйонів, бригад та оперативно-тактичних угруповань військ. Вона достатньо деталізована і містить всю інформація про особовий склад, озброєння, техніку. У програмі передбачені характеристики, максимально наближені до реальних. Наприклад, якщо це автомат, то його дальність стрільби і здатність ураження відповідають параметрам конкретної зброї. Відносно пересування особового складу — у програму «забита» реальна швидкість військовослужбовця в пішому порядку з урахуванням поточних властивостей місцевості, якою він рухається. У програму вносять навіть такий критерій, як втома солдата… — розповідає офіцер.
За його словами, JCATS дозволяє моделювати тактику бойових дій в окремих групах та з’єднаннях на різній місцевості із застосуванням сухопутного, повітряного, морського компонентів, включаючи райони міської забудови.
— Важливо, що всі дії моделюються у віртуальному електронному середовищі, яке повністю відповідає реальній місцевості. Тому природні і штучні перешкоди впливають на здатність виявляти, стріляти і пересуватися, — розповідає офіцер.
Він зазначає, що інженер JCATS на етапі підготовки до навчань бере участь у створенні бази даних, до якої заносять всі зразки озброєння та військової техніки, що беруть участь у навчанні. Кожен зразок у програмі має тактико-технічні характеристики, що відповідають реальним.
— Також до обов’язків інженера входить запуск програми для проведення тренування та контроль роботи сервера, який отримує інформацію від автоматизованих робочих місць, проводить моделювання бою та здійснює його відображення одночасно на десятках робочих станцій. Сама гра (тренування. — Ред.) відбувається в класах відділу імітаційного моделювання, а штаб бригади (командний пункт. — Ред.), який ми тренуємо, розташований окремо в навчальному корпусі. У них є відповідна карта, і вони за допомогою радіостанцій або телефонного зв’язку отримують інформацію про перебіг виконання завдання та віддають накази своїм віртуальним підрозділам. Тобто управління відбувається так само, як і в реальному бою, — зауважує Юрій Еберлі.
Він пояснює, що тренування штабів за допомогою JCATS допомагає офіцерам зрозуміти ціну поразки або успіху. Причому час на підготовку та витрати ресурсів на проведення таких навчань будуть меншими, ніж за умови проведення звичайних навчань. Також система JCATS надає можливість проводити з офіцерами штабу навчання за сценарієм «а що, як…». Тобто відпрацьовувати ситуації, з якими є ймовірність зіткнутися у реальному бою і які не можуть бути відтворені під час проведення реального навчання в польових умовах. Наприклад, змоделювати вплив погодних умов на підрозділ під час виконання завдання перед власне його проведенням.
«Треба бути готовим до того, що тут багато монотонної роботи»
— Як правило, пишуть 2–3 сценарії виконання певного бойового завдання. Наприклад, поставлено завдання захопити населений пункт. Виконали його — дивляться, які віртуальні втрати були? Адже у грі проти кожного підрозділу діє «живий» противник, роль якого виконують навчені оператори від підрозділу OPFOR. Потім беруть другий сценарій — відіграють — і знову дивляться втрати. Все це, звісно, робиться, щоб у реальному бою мінімізувати втрати і виконати завдання у визначені терміни… — наголошує інженер відділу імітаційного моделювання.
Він каже, завдання інженера — забезпечити дієздатність усього процесу — завести в гру всі одиниці, які використовуватимуться, і підготувати віртуальну карту з відповідним рельєфом та зі всіма об’єктами.
— Звісно, місцевість, яка зображена на карті, повністю збігається з реальною, де планується та чи інша операція на території України… Після кожного тренування проводять брифінг, де учасники озвучують свої зауваження. Я, як інженер, фіксую їх та вношу на наступне тренування відповідні корективи, — додає лейтенант.
Він зазначає, що програма англомовна, тож інженеру потрібно мати базові знання англійської мови:
— Програма для цивільних людей закрита. Фахівці, які на короткотермінових курсах навчають роботі з нею, є тільки в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Щоб стати інженером JCATS, потрібно як мінімум пів року пропрацювати у підрозділі імітаційного моделювання — такому, як у нас. Звісно, потрібні базові знання комп’ютерних технологій — установка операційних систем, налаштування комп’ютерної мережі та системне адміністрування… Ще один важливий аспект — це офіцерська посада. Інженеру для коректної роботи з базою даних треба знати штатну структуру підрозділів ЗСУ. Також треба враховувати, що JCATS працює на операційній системі Linux, і звичайний користувач, який не стикався з нею, буде мати певні труднощі. Водночас інженер має бути людиною з аналітичним складом розуму та бути готовим до того, що тут багато монотонної кропіткої роботи.
