Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Починаючи з 2013 року військовослужбовці отримують грошову компенсацію за піднайом житла відповідно до вимог нормативно-правових актів, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Уряду від 26 червня 2013 року № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та Державної спеціальної служби транспорту за піднайом (найом) ними жилих приміщень».
На думку експертів, незважаючи на тривалий термін виплати такої компенсації, залишаються деякі питання, які чітко не врегульовані.
− Нині потребує розгляду питання щодо виплати грошової компенсації на членів сім’ї військовослужбовця, зокрема на дітей, що досягли 18 років, не одружені та фактично разом мешкають з суб’єктами отримання такої компенсації. Пунктом 5 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено певне коло членів родини пільговика, зокрема в даному випадку військовослужбовця, на яких практично розповсюджується право на її отримання. Це дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи; непрацездатні батьки тощо. Тобто фактично виплата грошової компенсації тут, на мою думку, штучно прив’язана до Бюджетного кодексу, − розповів експерт з військового права Олександр Порва.
Водночас стаття 1-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає, що у зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Тобто в цьому випадку йде відокремлення одне від одного поняття пільг та компенсацій, а це в свою чергу несе двояке тлумачення норм законодавства.
− Водночас поняття «член сім’ї» має в різних законодавчих актах різні визначення. Під час виплати компенсації за піднайом житла я вважаю, що слід таки керуватися нормами житлового законодавства, адже сама компенсація є лише альтернативою забезпечення житлом, практично похідною від права на житло. Аналогічна позиція вже знайшла своє підтвердження у Рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99, − повідомив вищезгаданий експерт.
Так, відповідно до такого рішення, членом сім’ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця, є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості. До них, зокрема, належать неповнолітні, інші особи, яких військовослужбовець зобов’язаний утримувати за законом, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів та інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку.
Тобто, згідно з вимогами вищезазначеного нормативно-правового акту, діти військовослужбовця, яким виповнилося 18 років, є особами, на яких розповсюджуються певні переваги, зокрема і грошова компенсація за піднайом житла.
− Вважаю, що для вирішення цього питання, як пріоритет, необхідно внести зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», при цьому дати чітке тлумачення поняття «член сім’ї військовослужбовця» з відповідними визначеннями або, як альтернативу, створити загальну позицію з виплати органами, що є розпорядником бюджетних коштів, − підкреслив Олександр Порва.
Читайте також: «Які податки і збори не треба сплачувати ветеранам війни»
