Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Під час круглого столу на тему «Впровадження інноваційних технологій у сфері оборони на прикладі роботизованих комплексів та безпілотних літальних апаратів (БПЛА)» в «Укрінформ» за участю представників оборонного відомства, профільних підрозділів Збройних Сил України, державних і приватних підприємств заступник Генерального директора – керівника експертної групи планування та впровадження політик Директорату політики цифрової трансформації та інформаційної безпеки у сфері оборони Міноборони полковник Сергій Галушко зазначив, що майже всі провідні країни світу сформулювали для себе перелік інноваційних технологій, які вони впроваджують.
‒ Якщо ми проаналізуємо ситуацію на лінії зіткнення в районі ООС, то зрозуміємо дуже прості речі: поранення та загибель військовослужбовців відбувається через снайперський вогонь, далекобійну піхотну зброю. Чому? Бо наші військовослужбовці виконують завдання на опорних пунктах першого ешелону, тобто в межах дальності безпосереднього вогневого зіткнення з противником. Це перша причина втрат, ‒ зазначив полковник Сергій Галушко.
За його словами, другою причиною є значна протяжність лінії зіткнення. Тобто це сотні кілометрів, і є необхідність не лише у стаціонарних постах, а й патрулюванні й утриманні під контролем певних ділянок, які розташовані поза межами опорних пунктів. Тому ці втрати ‒ від мінно-вибухових пристроїв та того ж снайперського вогню.
Полковник Сергій Галушко зазначив, що все це може бути мінімізовано за рахунок застосування роботизованих комплексів для спостереження, вогневого ураження, патрулювання, виявлення вибухових пристроїв. У свою чергу безпілотні літальні апарати – цілевказання і корегування вогню, виконання функцій ударних засобів, боротьби з БПЛА противника.
‒ Рішення лежать на поверхні й це швидкий шлях розв’язати низку питань, які виникають під час ведення ООС. У нас значна кількість військових об’єктів, значні периметри території, тож фізична охорона цих об’єктів поступається місцем роботизованим системам. Ті самі роботизовані платформи дозволять зекономити кількість особового складу, задіяну для охорони об’єктів, ‒ розповів полковник Сергій Галушко.
За його словами, в оборонному відомстві аналізуються питання інформатизації в системі Міноборони, започатковується низка проєктів, триває робота над проблематикою АСУ. Тому можна дійти висновку, що впровадження інформаційних технологій у сферу оборони допоможе крокувати в ногу з провідними країнами світу.
Фото Сергія Місюри
