Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Щороку під час призовної кампанії (восени та навесні) з’являються охочі «відкосити» від служби в армії. Їхні спроби, як показує практика, марні, але деколи досить екстравагантні.
Ось знову настала осіння пора, а отже, самотні бабусі, багатодітні матері-одиначки та вагітні дівчата без пари, яким не надто поталанило в коханні, отримають цілком реальний шанс вихопити «щасливий квиток»— нарешті вийти заміж… за молодого (!) парубка, який, наче в казці, раптово запропонує повести їх під вінець. Щоправда, у дуже прискорені терміни, та і про романтичні почуття у цьому випадку навряд чи буде йтися.
Історія про 22-річного призовника з Вінниччини, який кілька років тому одружився на своїй 80-річній бабусі, щороку є фаворитом у топі відмазок від військової служби.
Адже день весілля юнака з нареченою — інвалідом I групи — «випадково» збігся з датою, коли він разом з батьком приніс документи до міського комісаріату. І хоч у щирість раптових почуттів ніхто не вірить, з юридичної точки зору — все чисто…
Військовий комісар Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник Сергій Клявлін розповідає, що хитріші з ухилянтів здебільшого намагаються «розв’язати питання» через лікарів. Інші вигадують просто фантастичні й навіть абсурдні з погляду нормального глузду відмазки.
У військових комісаріатах уже є умовна збірка найпоширеніших і найкумедніших «відкосів» від армії
До прикладу, у їхньому військкоматі призовник заявив, що відмовляється від проходження строкової військової служби, бо йому «заборонив рабин», хоча ані доказів своєї кошерності, ані того, що вона є приводом не йти до війська, він не надав.
Найчастіше на період призову ухилянти раптово змінюють місце проживання— переїжджають до друзів, бабусь, а в районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про нове місце проживання повідомити «забувають».
Інші знаходять самотніх вагітних дівчат, багатодітних матерів-одиначок або ж бабусь, як ми розповідали вище. Також раптово починають опікуватися інвалідами тощо. Ба більше, навіть на час співбесіди з працівником РТЦК та СП різко «змінюють сексуальну орієнтацію».
— У нас були випадки, коли під час відправлення до військ у призовників «відмовляли ноги», а після того як команда виїхала зі збірного пункту, тікали через паркан, — розповів Сергій Клявлін.
Однак утеча зі збірного пункту, за словами військового комісара, це окрема тема розмови.
— Нажаль, через юридичну необізнаність, вигадуючи способи, як утекти зі збірного пункту, молоді хлопці можуть створити собі багато проблем, які можуть негативно вплинути на їхнє майбутнє. Треба розуміти, якщо людина вже призвана на військову службу, то вона вже є військовослужбовцем, а отже, не може самовільно залишати військову службу. Самовільне залишення військової частини військовослужбовцем кваліфікуватиметься як порушення українського законодавства з боку громадянина, який не виконує свій конституційний обов’язок. Це передбачає кримінальну відповідальність, до якої притягують не військкомати, як дехто думає, а суд, — зазначив Сергій Клявлін.
Не радить військовий комісар і ховатися від вручення повісток. Адже те ж таки українське законодавство чітко зазначає: незалежно від того, отримав юнак призовного віку повістку чи ні, в разі оголошення чергового призову він має з’явитися у військкомат для з’ясування своєї придатності до військової служби. Там, оглянувши призовника, можливо, військово-лікарська комісія зробить висновок,що він таки непридатний служити у війську за станом здоров’я, тож ховатися надалі й не доведеться.
— Крім висновку лікарів, є цілий перелік визначених законодавством офіційних підстав, які дозволяють призовникам відтермінувати військову службу або бути звільненим від неї. До прикладу — здобуття вищої освіти, (тобто відтермінування від строкової служби на час навчання). Наявність військової кафедри у виші також звільняє юнаків від строкової служби, адже дає підстави набути військового досвіду та отримати первинне офіцерське звання тощо, — зазначає Сергій Клявлін.
На думку комісара, у суспільстві завжди були й імовірно будуть ті, хто хоче служити у війську, аби навчитися у разі потреби захищати свою країну, і ті, хто цього робити не хоче. Причини, як і способи ухилитися від військової служби,у кожного будуть різні. Але порушувати закон — справа не лише небезпечна, а й марна, бо рано чи пізно доведеться відповідати за свої вчинки.
А суто з моральної точки зору тим, хто обирає, скажімо, одруження на бабусях, щоб «відкосити» від армії, варто було б поставити собі просте запитання: «Що я скажу своїй майбутній дружині, яка запитає про те, ким була попередня?»…
