9 жовтня 2025 року Борщівський районний суд Тернопільської області оголосив вирок у справі № 594/1204/25: мешканку регіону визнали винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України…
Повернувшись із літньої відпустки «Вести недели» з Дмитром Кисельовим знову зайнялися своєю улюбленою справою – створенням фейків. Цього разу взялися за переписування історії Голодомору в Україні 1932-1933 років.
Важко сказати, що надихнуло на це головного кремлівського пропагандиста, чи то урочистості з приводу 30-річчя Незалежності України, чи то рекордні урожаї зернових, які збирають наші аграрії в останні роки, однак черговий «креатив» знайдений: «Голодомор в Україні був винаходом Роберта Конкеста, британського шпигуна, який опублікувався у Praeger Press. Мовляв, тоді це видання мало значну аудиторію, оскільки архіви були ще засекреченими. Нині ж, коли сховища відкрито, встановлено, що голод мав суто природні причини і що радянська влада зробила все, щоб зупинити його та врятувати людей, тоді як голод у капіталістичних державах спричиняє набагато більше смертей, навіть сьогодні».
Це – класичний приклад історичного ревізіонізму з метою відбілювання злочинів Сталіна та збереження його культу «ефективного менеджера», який набирає сили в сучасній Росії. Підтвердженням цьому – кількість пам’ятників, що встановлюються «вождю народів» по всій країні. Їхня кількість поступається хіба що масштабам возвеличення Леніна… У такий спосіб росіян привчають, що «сильна рука» режиму Путіна – то досконале та турботливе добро на тлі загрози з Заходу з його «гнилою демократією».
Насправді Голодомор в Україні – це штучний голод, навмисно організований більшовиками на чолі зі Сталіним з метою усунення української загрози радянському режиму. Радянська влада відбирала у селян урожай, худобу і навіть насіння під виглядом «обґрунтованої продрозверстки». Українського селянина жорстоко карали за те, що він «грабував» державну власність. Сумно відомий більшовицький закон «Про п’ять колосків», ухвалений 1932 року, який визнавав людей, що підібрали на колгоспному полі хоча б кілька колосків, «розкрадачами державного майна» та виносив їм смертний вирок. Цей закон був підписаний особисто Йосипом Сталіним. Голод 1932-1933 років забрав життя від 7 до 10 мільйонів громадян колишнього Союзу. Катастрофа торкнулася України, а також частини Білорусі, Казахстану, Молдови та Росії.
Голодомор в Україні добре документований і підтверджується великим масивом розсекречених документів радянської влади і комуністичної партії. У 2006 році Верховна Рада Україна офіційно визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. За останніми даними, 15 членів ООН і держава Ватикану визнати Голодомор як акт геноциду в Україні. Європарламент і ПАРЄ визнали Голодомор злочином радянського режиму проти власного народу та злочином проти людяності.
Попри все російський агітпроп не втомлюється повторювати свою брехню, всіляко доповнюючи її новими фейками. Зокрема, телеканал «Росія24» минулого тижня стверджував, що справжній геноцид триває в Україні у часи її незалежності, а не у 1932-1933 роках. «За даними радянського перепису 1990 року, в УРСР проживало близько 51 мільйона мешканців, а зараз, згідно зі статистикою охорони здоров’я, населення України становить 31 мільйон. Крім цього, після розпаду Радянського Союзу ВВП України постійно падав…»
Це, знову ж таки, кремлівська дезінформація. Її мета – створення негативного образу незалежної України – невдалої держави, що розпадається.
На яку медичну статистику посилаються автори сюжету, стверджуючи, що нинішнє населення України становить 31 мільйон, незрозуміло. Системи обов’язкового медичного страхування, в якій повинні бути зареєстровані всі жителі країни, в Україні не існує, є лише плани її введення. За статистикою звернень до медиків судити про чисельність населення неможливо, бо далеко не кожна людина, особливо якщо відчуває себе здоровою, йде до лікарні.
За даними Всесвітньої статистики охорони здоров’я 2021 року, останнього випуску щорічного звіту, складеного ВООЗ, населення України становить трохи менше ніж 44 мільйони, що з 1990 року становитиме 14% (а не 40%) втрат населення.
Так само російський агітпроп маніпулює, що Валовий внутрішній продукт (ВВП) України постійно падав після розпаду СРСР. Насправді, за даними Світового банку, Україна фіксувала позитивне зростання з кінця 1990 років і до наших днів. Два помітні спади зростання ВВП України пов’язані, по-перше, зі світовою економічною кризою 2008-2009 років, а по-друге, з незаконною анексією Криму та вторгненням Росії на Схід України у 2014 році, що призвело до руйнації цілого регіону та перманентної війни.
