Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
Шахтарськ, Савур-Могила, Дебальцеве та ще чимало населених пунктів пройшов з боями десантник Іван. Службу розпочинав солдатом, тепер він — офіцер.
Назавжди в його пам’яті закарбувалися криваві бої за Шахтарськ наприкінці липня 2014 року.
— Під час боїв за Шахтарськ я виконував бойові завдання на посаді навідника-оператора бойової машини десанту. Тоді наша частина отримала завдання обороняти передмістя Шахтарська для проходження колони іншої аеромобільної бригади, яка йшла на допомогу прикордонному угрупованню. Потім навіть відчував певну провину, бо вийшов з міста з кількома подряпинами, а чимало моїх друзів загинули в бою, — говорить десантник.
Удома на Івана чекають дружина та двоє синів. І звісно, хочеться до рідних, адже це природне бажання. Але, як каже Іван, якщо хтось сумує, то побратими завжди підтримають.
— Рідні знають, що я тут. Завжди кажу їм, що не голодний, спати є де й узагалі все добре, — розповідає Іван. — Ми тут стоїмо для того, щоб Україна була єдина. Настрій у нас бойовий і всі наші хлопці розуміють, що десантник там, де найважче.
Фото автора
