Досі навколо станції існує 30-кілометрова зона відчуження. Унаслідок аварії близько 5 млн гектарів земель виведено із сільськогосподарського користування. Досі людство стикається з наслідками цієї аварії….
У Росії регулярно падають і розбиваються літаки й вертольоти. І ось знову в інформаційний простір за досить короткий час вкотре вривається новина про те, що російський бойовий літак вчергове зазнає аварії.
Москва завжди пишалась своєю авіабудівною галуззю, а бойовою повітряною армадою своїх повітряно-космічних сил погрожує всьому світу. Проте насправді виявляється, що у колоса глиняні ноги, а російські літальні апарати (як колись цинічно пожартував про збитий російськими бойовиками на Донбасі малайзійський «Боїнг» Михайло Задорнов), «значно важчі від повітря», тому й розбиваються, а не літають.
Промовиста статистика.
Лише протягом останнього місяця у ЗМІ з’явилось відразу декілька повідомлень про аварії з російськими військовими, цивільними і спеціальними літаками й гелікоптерами. Якщо точніше й за хронологією, то цей список втрачених літальних апаратів має такий вигляд:
31 липня в Хабаровському краї падає Су-35С (відмова двигуна);
11 серпня на Камчатці падає Мі-8 (загинули 8 осіб);
14 серпня в Туреччині падає російський літак-амфібія Бе-200 (загинули 8 осіб);
17 серпня в Підмосков’ї падає новітній зразок Іл-112В (загинули 3 особи — екіпаж),
18 серпня в Астраханській області падає МіГ-29 (загинув пілот);
23 серпня там же під час планових робіт з обслуговування згорає на землі МіГ-29;
І ось найсвіжіше повідомлення про авіааварії в Росії — 27 серпня 2021 року в Пермському краї падає Су-24. Обидва пілоти катапультувались. Як повідомляє пресслужба центрального воєнного округу РФ: «Су-24 розбився за 95 км на захід від Пермі під час перельоту на авіаремонтне підприємство для проведення планового ремонту, впавши в лісистій місцевості. Екіпаж у складі двох осіб катапультувався, для їхньої евакуації був направлений спеціальний вертоліт».
За чотири літні тижні Росія втратила сім літальних апаратів. Цей місяць можна сміливо назвати — російським «літакопадом». Проте й перед ним статистика була не набагато кращою. 24 червня 2021 року в Ленінградській області розбився Мі-8, який належав «Росгвардії», загинули 3 особи.
А кількома днями раніше 19 червня в Кемеровській області Росії розбився цивільний літак L-410 Turbolet з парашутистами. Тоді загинули два члени екіпажу і два парашутисти, які здійснювали тренувальні стрибки.
Починаючи з 9-го лютого 2021 року, в Росії зазнали аварій ще кілька літаків і вертольотів:
Військовий Ан-12 під час посадки на Курилах на острові Ітуруп через складні метеоумови зачепив бруствер і отримав пошкодження. Ніхто не постраждав. Подія трапилась в лютому 2021 року;
У Дагестані 28 лютого 2021 року під час виконання польоту у складних метеоумовах розбився бойовий гелікоптер Мі-35М. Екіпаж у складі трьох осіб загинув.
Поблизу Калуги 23 березня 2021 року Ту-22М3 40-го змішаного авіаційного полку дальньої авіації ВКС Росії зазнав аварії під час заходження на посадку. Літак розбився, екіпаж у складі трьох військових загинув.
Ще через день 25-го березня російський вертоліт Ка-32 зазнав аварії в Куршській затоці в Калінінградській області. Повітряна машина належала російському МНС. Врятувати вдалось двох членів екіпажу, ще одного не змогли знайти рятувальники.
Крім цих авіааварій, були ще дві, які сталися з вертольотами Мі-2. 17 квітня 2021 року в Краснодарському краї під час виконання сільськогосподарських робіт розбився гелікоптер Мі-2, пілот загинув. А 8 травня 2021 року на Камчатці, здійснюючи перевезення вантажів і пасажира, через складні метеоумови Мі-2 зазнав аварії. Пілот і пасажир загинули.
http://www.airdisaster.ru/database.php?y=2021
Ця статистика промовисто свідчить, що в Росії з авіацією не просто погано, а справжня катастрофа. І це стосується не лише тієї авіатехніки, яка перебуває в експлуатації.
Системна криза російського авіапрому
Щодо нових і новітніх розробок, то чудовий приклад — Іл-112В, який днями розбився в Підмосков’ї. Літак мав брати участь у показі на найбільшому російському форумі озброєння «Армія-2021», проте виявився абсолютно не готовим до цього. Літак загорівся і впав, загинули люди.
До речі, це третій після Sukhoi Superjet і МС-21 «Байкал» небойовий літак, повністю спроєктований в Росії. І схоже, його чекає така ж доля, як і інших. Щодо літака Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100), то кількість несправностей, поломок і навіть аварій цього літака принесли йому славу «літаючої труни». Від його експлуатації планують незабаром відмовитись навіть у самій Росії.
Щодо МС-21 «Байкал», то Росія ніяк не розпочне серійне виробництво цих пасажирських літаків, адже переважна більшість апаратури та обладнання літака є закордонним. Сьогодні у зв’язку із санкціями й економічними обмеженнями виробництво російських магістральних авіалайнерів, яким є МС-21 («Магистральный самолёт XXI века») — довгострокова перспектива. Щодо його надійності — теж чимало питань, але поки що МС-21 лише «російська надія», адже технічні недоліки Москва ретельно приховує, як і реальний стан справ у російському авіабудуванні.
І взагалі в російських ПКС (повітряно-космічних силах. — Авт.) склалась катастрофічна ситуація. Це підкреслив російський політик і експерт у авіаційній сфері, колишній військовий Віктор Алксніс в інтерв’ю каналу «СПЕЦ». https://www.youtube.com/watch?v=SMnJxIDrTKU
Алксніс походить з родини військових авіаторів і сам понад 20 років служив в ВПС Радянського Союзу на інженерних посадах. Брав активну участь в освоєнні тактико-технічного обладнання літаків Міг-23МЛ і Міг-29 на підставі досвіду експлуатації цих літаків у стройових частинах. До теперішньої російської влади експерт перебуває в «поміркованій опозиції», часто оприлюднюючи реальний стан справ з російським авіапромом.
На думку Віктора Алксніса, основною причиною занепаду галузі стало те, що зараз переважна більшість авіаційного оснащення не випускається в Росії, а те, яке є вітчизняним — сумнівної якості. Росія втратила високі технології й сьогодні не здатна самостійно запустити серійне виробництво літаків і гелікоптерів.
Віктор Алксніс називає «стратегічною помилкою» об’єднання російських ВПС, ППО і ПРО в один вид військ і подальшу їхню оптимізацію, і вважає саме це причиною теперішньої катастрофічної кризи. «Більшість військових аеродромів в Росії — знищена, їхня кількість скоротилася майже вшестеро, — розповідає експерт. — Якщо раніше діяв принцип «одне місце дислокації на одну військову частину», то тепер їх об’єднали в авіабази. Якість підготовки льотного складу на них уже не відповідає колишнім нормам через надмірну скупченість техніки й особового складу. Було закрито чимало навчальних закладів, які випускали офіцерів з блакитними погонами, наприклад, Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського та Військову академію імені Гагаріна злили в єдиний центр і передислокували у Воронеж, не подумавши про наслідки у вигляді втрати якості підготовки льотчиків», — розповідає Віктор Алксніс.
Проте найбільша проблема й вина в занепаді військової авіації та авіабудівної галузі, на думку Алксніса, є персоналії з керівництва: «…нинішнім головнокомандувачем ПКС РФ є загальновійськовий генерал Суровікін, який не прослужив у військово-повітряних силах на офіцерських посадах жодного дня — це дуже промовистий факт.., а як пояснити призначення на керівні посади сина нинішнього голови «Роскосмосу» Дмитра Рогозіна Олексія, який на початку кар’єри встиг «покерувати» виробництвом стрілецької зброї в Тулі, а у 2017 році був затверджений на посаді гендиректора Авіаційного комплексу імені Ільюшина? Символічно, що саме в ті роки директорства «ефективного менеджера» у знаменитому конструкторському бюро й розробляли Іл-112В, який розбився 17 серпня в Підмосков’ї…»
«Російське» = «неякісне»
Те, що «російське» в авіації стало синонімом «неякісне», у світі вже давно зрозуміли. І хоча, за даними видання Aviation Week & Space Technology, Росія має 10 % світового ринку винищувачів, останнім часом декілька країн відмовились від контрактів з Москвою.
Зокрема, ще кілька років тому Індія визнала всі 45 палубних винищувачів МіГ-29К, які Росія поставила ВМФ країни, бракованими. У серпні 2016 року видання Newsader, посилаючись на державну доповідь індійських контролерів, розповіло про великі проблеми, які спіткали індійський ВМФ: практично всі закуплені у Москви літаки, призначені для використання на авіаносцях, виявилися непридатні не тільки для бою, а і для звичайних вильотів.
ВМФ Індії втратив надію на розв’язання проблеми й тому фактично вирішив відмовитися від використання МіГ-29К. Проблема не тільки в тому, що кожна їхня посадка на палубу виглядає буквально як «авіакатастрофа» (саме таке формулювання застосовує автор статті). Після неї доводиться знімати двигун і відправляти літак на ремонт. Також індійських чиновників обурив і той факт, що Росія відмовилася проводити безоплатне обслуговування й ремонт свого неякісного товару — цей крок індійські партнери Москви розцінили як порушення ділової етики.
Півтора року тому купувати російські винищувачі Су-35 відмовилася й Індонезія. Видання Bloomberg повідомило, що Джакарта вирішила не брати літаки через тиск з боку США.
Су-35 — багатофункціональний винищувач покоління 4++. Останній бойовий літак, побудований на базі платформи Т-10С, яка стала основою для винищувачів сімейства Су-27 / Су-30 і їхніх модифікацій. Літак закуповує ВКС Росії (два контракти на 98 машин), а також у версії Су-35СК проданий у Китай (24 літаки, перші передані у грудні 2016 року).
Угода на постачання 11 винищувачів Росія та Індонезія підписали в лютому 2018 року. Вартість контракту оцінювалася в 1,14 мільярда доларів. При цьому зазначалося, що половину суми — 570 мільйонів доларів — зможуть оплатити товарними поставками. Почати передачу літаків планувалося ще у 2019 році.
Проте, за неофіційною інформацією, Індонезію не влаштовувала якість і функціональність винищувачів, і «санкційна» загроза від США стала чудовою причиною відмовитись від контракту з Росією.
http://newformat.info/news/indoneziya-vidmovilasya-kupuvati-rosijski-litaki-su-35/
На початку 2021 року низка російських ЗМІ оприлюднила інформацію про те, що після зняття міжнародних санкцій влада Ірану планує придбати велику партію сучасних російських винищувачів для підвищення обороноздатності країни і модернізації парку своїх ВПС. Однак після детального вивчення російської пропозиції Іран від неї відмовився і більше не розглядає придбання російських бойових літаків. Тегеран зробив вибір на користь Китаю і винищувачів Chengdu J-10.
Подібна причина не купувати російські МіГ-35 була і в Азербайджану. Після закінчення Карабахської операції восени 2020 року Баку заявив про бажання придбати у Москви 12 винищувачів МіГ-35. Проте все ж обрав пакистансько-китайські JF-17. Найближчим часом 21 машина поступить на озброєння азербайджанської армії. Причини такого вибору стали не лише політичні, а й технічні. Російські літаки значно гіршої якості, ніж їхні конкуренти на ринку зброї.
Щодо російської продукції цивільного авіапрому, то ще на початку лютого 2019 року від лайнерів Sukhoi Superjet 100 відмовився єдиний європейський авіаперевізник, який їх експлуатував. Ірландська авіакомпанія CityJet використовувала кілька російських літаків, але, за інформацією від перевізника, у машини часто виникали несправності й більшість часу вони проводили на землі, а не в повітрі. https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/02/18/7092950/
Купувати російські вертольоти кілька років тому відмовився навіть Афганістан, зробивши вибір на користь машин країн НАТО. Росію обурила ця відмова, адже для афганської армії США спочатку закупали гелікоптери Мі-17 і Мі-35 російського виробництва. Контракт міг бути на понад сотню таких машин, проте самі афганці відмовились від них через постійні технічні проблеми з озброєнням, двигунами й лопатями.
Перевагу американським Black Hawk перед дешевшими російськими Мі-171 надали свого часу і Філіппіни. Причиною стали не лише економічні санкції проти Росії, а й функціональність та якість гелікоптерів. Коли є можливість придбати щось інше, а не російське, вибір покупців очевидний.
Подібна ситуація з російською авіацією свідчить, що повідомлення про повітряні катастрофи й авіааварії, які надходять з Росії, — не прикра трагічна випадковість. Росія погрожує світові своїм озброєнням, а сама реально літає на «повітряних трунах», які горять і падають за першої ліпшої нагоди. Ці падіння літаків і вертольотів говорять про те, що російський авіапром перебуває у серйозній скруті й уся система його не здатна конкурувати з провідними країнами світу.
