Сьогодні — він командир 431-й окремого батальйону безпілотних систем: зграї, яка воює за принципом «не числом, а інтелектом». АрміяInform він розповів про те, як народжується культура, в якій ніхто…
Нещодавно АрміяInform розповіла про воїнів, яким вручать всеукраїнську недержавну нагороду «Народний герой України».
Про те, як відбулась 34-та церемонія нагородження цим званням у Холодному Яру на Черкащині, читайте в нашому матеріалі.
Цього разу 11 героїв удостоєні звання «Народний герой України», троє з них − посмертно.
− Під час виконання службових обов’язків мною керує Військова присяга і відповідальність перед загиблими побратимами. Я не хочу, щоб колись мені стало соромно дивитись в очі героям, − коментує нагороджений почесним орденом капітан Роман Стегура.
Про нагородженого танкіста Сергія Ярощука із великою повагою говорять побратими:
− Він поважає життя кожного солдата. Під час ведення бойових дій під його керівництвом жоден боєць не загинув.
Почесну відзнаку отримав і піхотинець майор Михайло Дзерин.
Про бойовий настрій та життєві переконання Героя розповів побратим Михайла − майор Роман Дармограй:
− Він власним прикладом мотивує нас. За час війни в нього сформувалися стійкі переконання для чого і як потрібно воювати. Сусідні підрозділи майора Дзерина на передовій завжди впевнені: їхні фланги прикриті.
Десантник Євген Шаматалюк також отримав почесну нагороду і пообіцяв:
− Буду з честю нести звання «Народний герой України».
Посмертно нагороду добровольця «Айдару» Рустама Хамраєва отримала мати воїна:
− Так, це висока нагорода для нашої родини. Вона болісна, тому що посмертна. Він пішов на смерть за ідею. Його життя і героїчна смерть − приклад вірної відданості Україні. Дякую Богу, що мала такого сина.
Воїни згадують Рустама як щиру і віддану своїй справі людину:
− Він активний учасник Майдану, пройшов гарячі точки на Сході України. Рустам мріяв зробити зі свого собаки «Баді» надійного товариша під час розвідувальних операцій. На жаль, не встиг.
Нагороду загиблого Михайла Суслова із позивним «Слідопит» отримала його сестра Ольга.
Товариші по службі розповідають про героя:
− Він з юності мріяв про армію. Наші розмови з ним завжди стосувалися бойових справ. Складалось враження, що про інше він і не міг говорити. Такі люди, як він, давали силу, кристалізували бойовий дух. Його останніми словами були бойові вказівки підлеглим… Михайло навчав нас, що перемога любить підготовлених, що найгірший день був вчора, і найголовніше: спочатку ти людина, а потім вже − професіонал своєї справи.
Нагороду командира 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади полковника Євгена Коростельова отримала дружина й донька:
− У мене є пам’ять, і я знаю, заради чого мені жити. Він говорив: «перемога за нами», і я щиро вірю в це.
Викладач з бойової роботи Військового інституту ракетних військ та артилерії згадує про свого учня:
− Він запам’ятався мені ще в курсантські роки: спортивний, допитливий, розумний. Як викладач одразу оцінюю вихованців: піду з ними в розвідку чи не піду. Пізніше зустрілися з ним на передовій, і я переконався: з ним можна були йти куди завгодно. Він − справжній. Дякую батькам за гідного офіцера.
Почесну нагороду традиційно отримали організації та особистості, які з початку війни допомагають Збройним Силам України.
− Ми «не втомились від війни» і наголошуємо, що бойові дії тривають, підрозділам потрібна допомога, − зауважують у волонтерській організації «Армія SOS».
Отримала нагороду «Народний герой України і Ольга Покровська. Завдяки її зусиллям люди, які перебували в полоні в Донецькій області, отримували допомогу та підтримку.
Організатор та координатор нагородження Віолетта Кіртока вперше випустила у світ перший том книги «Народні герої України. Історії справжніх» і вручила присутнім героям:
− На обкладинці 45 портретів, їхні непересічні історії викладені у книзі. Це не лише художні оповіді, тут − свідчення про хід бойових дій. Я щаслива втілити свій задум у життя. Обіцяю випустити незабаром наступний том про учасників війни, бойових медиків, волонтерів.
