Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Напередодні професійного свята військових зв’язківців наш кореспондент завітав до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) — вишу, де готують офіцерів-зв’язківців.
Наскільки змінилась їхня підготовка з початку агресії РФ? Як у 2014 році готували офіцерів-зв’язківців для бойових бригад? Та представники якої країни приїжджали до нас, аби навчати українських військових?
На ці й інші запитання кореспонденту АрміяInform відповіді давав заступник начальника кафедри телекомунікаційних систем та мереж ВІТІ полковник Тарас Гурський.
У 2014 році навчання проводили американські інструктори — представники корпорації «Харріс»
— Від початку агресії РФ система підготовки військових зв’язківців в Україні змінилася кардинально. Станом на початок 2014-го тривав процес цифровізації стаціонарної компоненти системи зв’язку та автоматизації ЗСУ. Мобільну ж компоненту фактично представляли аналогові системи переважно радянської доби. Як тільки налагодили централізоване постачання у війська цифрових радіозасобів для побудови тактичних систем зв’язку, наші викладачі почали переорієнтовуватись на нову техніку й оновлювати навчальні програми. У 2014-му у ВІТІ організовано систему курсів для призваних із запасу за мобілізацією й діючих офіцерів. Серед мобілізованих були і люди поважного віку, яких іноді вчили елементарної роботи з комп’ютером, — згадує викладач.
За його словами, на початку бойових дій першими замість аналогових радянських радіостанцій у війська почали постачати засоби транкінгового зв’язку виробництва компанії «Motorola».
— Ці засоби зв’язку протиударні й захищені від проникнення води, з підтримкою шифрування інформації. А їхня ціна — на порядок нижча сучасних військових радіозасобів. І для тих часу й ситуації це був непоганий варіант для війська. Тож ми вчили офіцерів і курсантів налаштування системи транкінгового зв’язку, розгортання ретрансляторів з антенно-щогловими пристроями для забезпечення максимальної ефективності зв’язку. Також тоді до ЗСУ почали надходити перші партії ультракороткохвильових (УКХ. — Ред.) радіостанцій «Harris», — додає Тарас Гурський.
Він розповідає, що тоді влітку у ВІТІ відкрили курси для офіцерів-зв’язківців, які займалися налаштуванням цих засобів і підготовкою користувачів роботи з ними.
— Тренінг проводили американські інструктори — представники корпорації «Harris». Вони навчали спочатку викладачів ВІТІ, інструкторів Навчального центру військ зв’язку в Полтаві і начальників зв’язку військових частин, куди пішли перші поставки американських радіостанцій. Наші викладачі навчали налаштування й експлуатації цих зразків курсантів, мобілізованих та діючих офіцерів з військ, — зазначає співрозмовник.
Викладачі вишу виїжджають у відрядження на навчання в закордонні підприємства, що виробляють засоби зв’язку
Полковник Гурський зауважує: курсанти, яких достроково випускали в лютому 2015-го, вже мали достатні практичні знання з новітніх систем і засобів зв’язку, що використовували у війську.
— Наш випускник тоді вже міг налаштувати і правильно застосовувати засоби «Motorola», УКХ-радіостанції «Harris», термінали супутникового зв’язку. Спершу вони телефонували викладачам, консультувались з приводу проблемних питань на практиці. Так розпочалося впровадження досвіду АТО/ООС у навчальний процес на кафедрі, — стверджує офіцер.
З 2014 року підготовка із загальних, фундаментальних дисциплін, як-от вища математика, фізика, теорія електричних кіл, теорія електричного зв’язку — майже не змінилась.
Ті ж предмети, де вивчають військову техніку зв’язку, організацію зв’язку — отримали кардинальні зміни, оскільки оновилася система зв’язку у військах та принципи її побудови. За його словами, на кафедрі телекомунікаційних систем та мереж ВІТІ навчально-матеріальна база відтоді оновилась практично повністю.
— З 2014-го, окрім згаданих засобів зв’язку, на озброєнні і в навчальному процесі з’явились сучасні засоби радіорелейного й супутникового зв’язку, телекомунікаційні комплекти оперативного розгортання робочих місць командирів та офіцерів штабів на пунктах управління різного рівня, комплексні апаратні зв’язку й модернізовані командно-штабні машини. Більшість з переліченого повністю або частково виготовляється в Україні. В інституті створено батальйон забезпечення навчального процесу на базі бригади зв’язку у Семиполках. Торік введено в експлуатацію навчально-тренувальний комплекс на території інституту. Це дозволило значно підвищити якість підготовки офіцерів-зв’язківців у польових чи наближених до таких умовах… Власне, маємо впевнено балансувати між тим, що командування Військ зв’язку та кібербезпеки і командири військових частин вимагають від нас готувати якісного фахівця з військового зв’язку, а з іншого боку маємо відповідати високому рівню вишу 4-го рівня акредитації, — підкреслює Тарас Гурський.
Він зазначає, що нині викладачі вишу виїжджають на навчання під егідою НАТО, закордонні відрядження до закордонних і вітчизняних підприємств, де виробляють засоби зв’язку, які використовують у ЗСУ:
— Наші офіцери проходять там підготовку. А працівники тих заводів приїжджають до нас з метою навчання. Найкращих курсантів відряджаємо за кордон у ці підприємства, щоб вони бачили, як проєктують, виготовляють, ремонтують радіостанції, перевіряють перед відправленням замовнику.
«Випускник ВІТІ, як відслужить у війську, у цивільному житті точно знайде гідну роботу»
Розмова переходить до перспектив, що можуть очікувати на війська зв’язку.
— Якщо казати про УКХ-зв’язок, тобто тактичний зв’язок на полі бою, який використовують усі — від командира відділення до комбрига, то він нині переважно організується з використанням засобів «Motorola». Їхній основний недолік — робота тільки на фіксованих частотах і у достатньо вузькому робочому діапазоні частот, що не дає можливості стійко працювати в умовах впливу засобів радіоелектронної боротьби противника. Відповідно, «Motorola» з часом має перейти на службу в тилові частини й підрозділи забезпечення. У бойових частинах на озброєнні повинні бути професійні військові радіостанції («Харріс». — Ред.). В ідеалі, звісно, щоб розвивалась вітчизняна промисловість і в Україні могли виготовляти власні радіостанції військового призначення… Якщо ж говорити про короткохвильовий зв’язок, який передбачає роботу на відстані сотень і тисяч кілометрів, то, наскільки мені відомо, забезпечення військ радіостанціями виробництва тієї ж компанії «Harris» майже завершене, — зазначає офіцер.
Випускники-зв’язківці ВІТІ отримують фундаментальні базові знання у галузі телекомунікацій і радіотехніки, ознайомлюються з тим, як влаштовані системи мобільного зв’язку й безпроводового доступу будь-яких стандартів: теорія, можливості, напрямки розвитку.
— Значна частина менеджерів топрівня у потужних компаніях на ринку телекомунікацій, наприклад, «Укртелеком», «Лайфселл» — це наші випускники, які завершили службу у ЗС України і звільнились у запас. Тому випускник ВІТІ після того, як відслужить у війську, в цивільному житті точно знайде гідну роботу за фахом, — підсумував полковник Тарас Гурський.
