«При всіх важких подіях в минулому я вміла розрізняти між добрими і поганими людьми, була свідома, що є добрі і погані люди в кожному народі. А тепер я почала…
Наразі тривають дискусії щодо створення ракетного щита держави проти російських агресорів. Одні експерти схиляються до думки, що варто закуповувати озброєння за кордоном, інші відзначають, що в наших реаліях треба створювати його з нуля з огляду на власні потреби. Ці два твердження мають право на життя, адже в першому варіанті можна швидше забезпечити надійний захист території за високих фінансових затрат. Другий — довший і складніший шлях, але інвестиції залишаться в Україні. Спробуємо розібратися, в якому напрямку все ж прямує держава та її оборонне відомство.
Оборонне відомство готове розширити фінансування ракетної програми
Варто пригадати, що на початку року Міністр оборони Андрій Таран, перебуваючи у Дніпрі на КБ «Південне», зробив резонансну заяву щодо української ракетної програми. За його словами, відомство готове збільшити фінансування цієї програми.
— Міністерство оборони останнім часом активізувало роботу над нарощенням нашого ракетного щита. …Нас цікавлять перспективні розробки у сфері ракетно-реактивного озброєння для Збройних Сил України. Для цього Міноборони готове розширити фінансування української ракетної програми, — відзначав Андрій Таран.
Ця заява підтвердила продовження проєктів, які почали реалізовувати не лише підприємства «Укроборонпрому», а й приватний сектор «оборонки». Наприклад, ТОВ «Радіонікс» розробило активну головку самонаведення для зенітної ракети «Корал», яка може стати універсальною ракетою. Її представлено на цьогорічній виставці «Зброя та безпека». А Державне київське КБ «Луч», власне, продемонструвало керовану зенітну ракету «Корал» для зенітного ракетного комплексу корабельного базування. Крім того, підприємство розробляє й ЗРК середньої дальності «СД-300».
З огляду на велику кількість проєктів і зростання кількості виробництва, генеральний конструктор – гендиректор КБ Олег Коростельов під час форуму «Ефективна промисловість для обороноздатності» навіть заявляв, що не вистачає робітничих площ для повноцінної роботи.
Також у лютому 2021 року Андрій Таран зазначав, що Міноборони планує підписати контракт на перший дослідний дивізіон оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан».
— У січні ми побували у Дніпрі, відвідали стратегічні підприємства вітчизняної ракетно-космічної галузі — ДП «Південмаш» і ДП «КБ «Південне». Ознайомившись із перспективними розробками у сфері ракетно-реактивного озброєння для Збройних Сил України, ми заявили, що готові розширити фінансування української ракетної програми. Тепер переходимо до конкретних кроків, — заявляв Андрій Таран.
За його словами, ступінь готовності всього проєкту станом на кінець зими вже перевищував 80 %.
Держава зробила ставку на вітчизняних виробників
— Розробка вітчизняного оперативно-тактичного ракетного комплексу від КБ «Південне» має найвищий пріоритет, співмірний тому ж ракетному комплексу «Нептун», — зазначав Міністр оборони.
Нагадаємо, що український проєкт «Сапсан» або «Грім-2» є багатофункціональним оперативно-тактичним ракетним комплексом (ОТРК), де як засіб ураження пропонувалося використовувати оперативно-тактичні, зенітні та протикорабельні ракети.
Варто згадати, що нещодавно відбулися успішні випробування нового реактивного снаряда калібру 122 мм «Тайфун-1». Боєприпас від ДП «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля» розроблено для модернізованої системи залпового вогню БМ-21У «Верба».
— Міністерство оборони продовжує реалізацію стратегії ракетно-реактивного озброєння Збройних Сил України. Результати випробувань «Тайфун-1» використають під час розроблення реактивного снаряда калібру 220 мм «Тайфун-2» для модернізованої системи залпового вогню «Буревій», — зазначив Андрій Таран.
Він відзначав, що ДП «Конструкторське бюро “Південне” імені М. К. Янгеля» також успішно проведено державні (льотні) випробування відремонтованих ракет для тактичного ракетного комплексу «Точка-У». Під час дослідного ремонту їх додатково оснастили системами аварійного припинення польоту й телеметричного контролю. Це дозволить відновити боєкомплект ЗСУ для виконання завдань за призначенням.
Таким чином, очевидним стає те, що ракетобудівна галузь в Україні розвивається прискореними темпами. Держава зробила ставку на вітчизняних виробників ракетно-реактивного озброєння і кошти вкладатимуть саме в українські перспективні розробки. Адже наші підприємства володіють всім необхідним потенціалом для створення потужного ракетного щита, який у разі потреби зможе захистити країну від російської агресії. Питання залишається лише у фінансуванні проєктів, але з огляду на сміливі заяви військово-політичного керівництва, відповідні кошти є.
