Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Пам’ять про трагічні події минулого — невід’ємна частина нашого життя. Для України це дні жалоби за померлими від Голодомору, дні пам’яті жертв політичних репресій і багато інших. Дещо інакше до трагічних подій підходять в Ізраїлі, в історії якого багато драматичних дат.
Тому встановлено єдиний день — День пам’яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору — ізраїльський державний День жалоби, на івриті — Йом ха-Зикарон. Його відзначають у переддень Дня незалежності Держави Ізраїль.
У цей день вшановують пам’ять солдатів ЦАХАЛу, полеглих у війнах Ізраїлю або під час виконання службових обов’язків.
До цього списку внесені також імена поліцейських, прикордонників, пожежників, співробітників Служби загальної безпеки («Шабак») і Відомства розвідки і спеціальних завдань («Моссад»), співробітників управління в’язниць, жертв терористичних актів та інших.
Також у списку є імена бійців Єврейської бригади, які воювали в часи Другої світової у складі Британської армії. Крім того, згадують бійців єврейських підпільних організацій на території підмандатної Палестини, що існували до проголошення створення Держави Ізраїль у 1948-му. Відрахунок ведуть з 1860 року, оскільки саме цей рік вважають початком боротьби за Державу Ізраїль.
Обидва дні відзначають за іудейським календарем, 4 та 5 іяра, тому вони можуть змінити свою дату. Якщо один із днів припадає на п’ятницю чи суботу, то ці дні відзначають на день раніше. Також, якщо День пам’яті припадає на неділю, обидва дні переносять на день пізніше.
Цього дня відбувається велика кількість офіційних заходів, на яких присутні представники влади й армії. День пам’яті починається напередодні о 20:00 за місцевим часом, з хвилинної меморіальної сирени, під час якої більшість ізраїльтян стоять мовчки, шануючи цим полеглих. Військові віддають військове вітання. Багато релігійних ізраїльтян у цей час вимовляють молитви за упокій загиблих. І не важливо, де в цей час перебувають ізраїльтяни. У квартирах чи офісах, крамницях або лікарнях, держустановах чи інших громадських місцях. На дорогах зупиняється рух транспорту.
Офіційна церемонія відбувається біля Західної стіни на Храмовій горі в Єрусалимі. Державні прапори Ізраїлю приспускають на половину висоти флагштока. Наступного дня об 11:00 звучить особливо пронизлива двохвилинна сирена, під час якої ритуал повторюється.
Після ранкової сирени відбуваються офіційні й приватні церемонії пам’яті на кладовищах, де поховані солдати та інші загиблі, чиї імена внесені до скорботного списку.
День жалоби багатий на традиції.
Так, напередодні солдати Армії оборони Ізраїлю встановлюють державні прапори Держави Ізраїль на могилах кожного загиблого військовослужбовця ЦАХАЛу.
Сім’ї полеглих отримують спеціальний лист від міністра оборони зі скромним дарунком. Випускають і пам’ятні поштові марки.
У ці дні в Ізраїлі на одяг наклеюють спеціальну наліпку із зображенням безсмертника, який є символом дня пам’яті, — ізраїльська назва «Червона кров Макковеїв», яка за легендою росте там, де впала кров Макковеїв (герої єврейської історії, які боролись проти грецького панування).
Щороку спеціальний телеканал упродовж доби транслює імена загиблих у хронологічному порядку, відповідно до дня їх загибелі, починаючи з 1860 року.
Наприкінці дня в Ізраїлі (приблизно19:00–21:00) розпочинається відзначення Дня незалежності Ізраїлю. На горі Герцля в Єрусалимі під час офіційної церемонії прапори піднімають, що означає початок свята. Проведення Дня пам’яті напередодні Дня незалежності нагадує, яку ціну довелося і доводиться буквально щогодини платити за незалежність і яку жертву ізраїльське суспільство приносило й невпинно приносить. А це життя багатьох солдатів і цивільних, які гинуть від терористичних актів. Ця близькість символізує важливість цього дня в очах ізраїльтян.
