Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Часом життєві обставини не дають людині змоги суміщати роботу й покликання. Втім, найбільш затяті добиваються того, щоб з користю для себе й інших займатися тим, що їм насправді подобається.
Така історія й у 43-річного донеччанина Руслана. Нині чоловік — воїн-піхотинець однієї з бойових бригад, що залучена до виконання завдань у складі операції Об’єднаних сил. У лавах війська він з 2018 року. А до цього працював керівником групи обліку в компанії ДТЕК. Утім, каже, своїм призначенням завжди бачив саме військове служіння Україні.
— Ще у шкільні роки я задумав вступати до військового училища. Перша спроба була ще 1995 року. Подав документи до Харківського військового університету. Хотів стати офіцером-РЕБівцем. Але конкурс був настільки «щільним», що я не пройшов, — розповідає він.
Та руки не опустилися і з однієї «абітури» він вирушив на іншу — подавати документи до авіаційного коледжу у Слов’янськ. Хоч і не армія, та організація схожа на військову — є і однострої, і дисципліна. Вчився на техніка-електрика злітно-посадкової смуги. Звідти, після першого курсу, вирушив на строкову. Служив у підрозділі ППО на Львівщині.
— Є таке мальовниче місце у Карпатах — Сколе. Так от ми там базувалися. Тепер тієї військової частини немає. Але пам’ять про службу в горах — то на все життя. Таких краєвидів не бачив більше ніде! — говорить Руслан.
Коли розпочалася російсько-українська війна, енергетиків з компанії ДТЕК на службу намагалися не брати. Мовляв, стратегічна галузь економіки й ви мусите забезпечувати країну електрикою. Але Руслан виявився наполегливим. І буквально «атакував» військкомат, аби його призвали. Зрештою, той здався — і чоловік одягнув однострій.
Товариші по службі кажуть, що Руслан завжди відповідальний і зібраний. З ним легко й на бойовому посту, й у повсякденній солдатській службі. Ну а ще — має золоті руки електрика. Може й освітлення у бліндажі налагодити. Все ж таки енергетик за цивільною професією.
Фото автора
@armyinformcomua
У ніч на 14 березня спецпризначенці Головного управління розвідки Міністерства оборони України уразили два військові судна росії. Внаслідок операції виведено з
У ніч на 14 березня Сили оборони України завдали ударів по об’єктах військової та логістичної інфраструктури на території рф.
У ніч на 14 березня Сили оборони України завдали ударів по низці військових об’єктів російської армії.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum виявили та знищили російський танк.
Сили оборони України уразили інфраструктуру військового аеродрому «Майкоп» у Республіці Адигея, а також підприємство російського ВПК «Кремній Ел» у Брянську.
На Куп’янському напрямку ворог змушений штурмувати в пішому порядку, адже завдяки погодним умовам загрузла в багнюці техніка стає мішенню для дронів.
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…