Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
За легендою активної фази навчань, незаконні збройні формування захопили органи державної влади та облаштували низку таборів, блокпостів для контролю транспортних шляхів, аеродромів і важливих об’єктів інфраструктури з метою створення квазіреспубліки.
Багатонаціональний штаб навчань ухвалив рішення провести стабілізаційну операцію й відновити державний устрій на захоплених бойовиками територіях.
Сили берегової компоненти було розподілено на чотири тактичні групи та групу вогневого ураження. Операція розпочалась з висадки тактичних повітряних і морських десантів з подальшим просуванням у глиб кризового регіону.
Перша тактична група висадилася з борту середнього десантного корабля «Юрій Олефіренко» біля порту одного з населених пунктів в Одеській області. Варто відзначити, що висадку десанту забезпечували спеціальні підрозділи Служби безпеки України. Разом з ними українські морпіхи деблокували порт, міську раду, критичні об’єкти інфраструктури та утримували їх до прибуття підрозділів Національної гвардії. Надалі вони висунулися на визначену ділянку державного кордону.
Не менш важливе завдання було поставлено другій тактичній групі, до складу якої увійшли українські морські піхотинці, військовослужбовці Державної прикордонної служби України, військовослужбовці Збройних сил Грузії та Республіки Молдови. Ця група, здійснивши десантування з вертольотів безпарашутним способом, атакувала захоплений аеродром, який терористи планували використовувати як основний пункт для приймання продовольства, особового складу й техніки. Після взяття об’єкта під контроль командир групи ухвалив рішення організувати кругову оборону аеродрому й утримувати його до підходу основних сил.
Під час навчання деякі союзні підрозділи були заблоковані бойовиками або потрапили у засідку. Їм на допомогу вирушила третя тактична група. Здійснивши марш з району очікування до вихідного району, українські морпіхи подолали водну перешкоду й перейшли до рейдових дій. Під час рейду, знищивши диверсійно-розвідувальні групи противника та деблокувавши союзні підрозділи, вони висунулися на підсилення другій тактичній групі. Об’єднавшись, дві групи вийшли до державного кордону, де військовослужбовці Державної прикордонної служби організували прикордонний контроль і забезпечили доступ до району недержавним гуманітарним організаціям.
Українська й американська роти морських піхотинців висадилися на необладнаному узбережжі на двох ділянках місцевості. Штормові берети атакували передові сили противника, після чого розпочали рейдові дії. Під час рейду був виявлений табір підготовки терористів, який завдяки успішним діям морпіхів був заблокований. Далі роту американських морпіхів, які щойно здійснили десантування, атакував резерв бойовиків. Морпіхи відразу перейшли до оборони й утримували займаний плацдарм на березі. Наступного дня рота українських морських піхотинців провела рейдові дії та вийшла до оборонних позицій американців. У цей час надійшла ввідна, що неподалік розвідка виявила табір підготовки бойовиків. Розробивши план операції, тактична група оточила противника та знищила його.
За словами керівництва берегової компоненти, навчання було заплановано з урахуванням досвіду бойових дій в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під час цих маневрів активно застосовували засоби РЕБ, що ускладнювало виконання поставлених завдань. Також важливо, що ще на етапі планування враховували й жорстко дотримувалися норм міжнародного гуманітарного права.
