Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
У Дніпрі обговорили проблеми пошуку зниклих безвісти та звільнення військовополонених
За оцінками фахівців, понад тисячу військових і цивільних громадян України зникли безвісти за особливих обставин. Але точної їхньої кількості нині не знає ніхто. Причина — відсутність у державі відповідного реєстру. Бракує консолідованої роботи з розшуку зниклих безвісти та звільнення військовополонених — відповідний державний орган створено, але він досі не працює. Немає у нормативно-правовій базі країни й закону щодо соціального захисту військовополонених, цивільних заручників і політичних в’язнів.
А в цей час рідні українських військовиків і волонтерів, яких з 2014 року утримують у полоні, а також матері та дружини тих, про кого вже по сім років немає жодної звістки, не втрачають надії побачити близьких знову живими. Або ж для того, щоб поховати їхні тіла вдома та знати, як і де вони спочили вічним сном…
28 липня у приміщенні Першого музею АТО у Дніпрі розпочала роботу двомісячна виставка фотографій «Ми Вас шукаємо. Ми Вас чекаємо. Не забуваємо». На світлинах рідні військових і волонтерів – полонених, зокрема, без встановленого місця перебування, зниклих безвісти.
Організатор виставки — Всеукраїнське громадське об’єднання матерів та родичів учасників АТО «Берегиня». Мета заходу — привернути увагу суспільства до проблеми військовополонених і зниклих безвісти, а також до наслідків, які спричиняє російська збройна агресія на сході України.
На відкритті виставки обговорено проблеми пошуку та звільнення зниклих безвісти й військовополонених. У заході взяли участь родичі бранців, ті, хто пройшов крізь жах російського полону, громадські активісти, правозахисники й посадовці, які опікуються цим колом питань. З родинами, зокрема, спілкувалися голова консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України при Президентові України, голова Комісії з питань зниклих безвісти за особливих обставин при Кабінеті Міністрів України, представники України у ТКГ, Уповноважений ВРУ з прав людини та Міністерства у справах ветеранів.

Алла Макух — керівник ГО «Всеукраїнське громадське об’єднання матерів та родичів учасників АТО “Берегиня”» і матір колишнього військовополоненого. Її син служив у 40-му батальйоні «Кривбас», вийшов з оточення під Іловайськом. Під час подій під Дебальцевим потрапив у полон до російських «казаків». Три місяці його доля залишалася невідомою, понад рік він перебував у полоні, звільнений у лютому 2016-го. Саме тоді організовано ГО, адже стало зрозуміло, що поодинці працювати дуже складно.
Алла Макух розповідає, що з часом сліди полонених губляться, а їхні долі залишаються невідомими для близьких і рідних. Тому такі виставки й широкі дискусії необхідні, щоб про цю проблему говорили в суспільстві.
— У нашій організації 67 людей — мова йде про родини полонених. Але не всі мами, дружини зголосилися, щоб фото їхніх дітей розміщували на цій виставці. Тому сьогодні тут виставлені 36 світлин з обличчями рідних людей, про яких ми чітко знаємо, де вони є, або без встановленого місця перебування. Це ті хлопці, про яких є свідчення, що вони дійсно потрапили в полон, є відео й фото російських ЗМІ, які про це свідчать. Але де вони зараз, невідомо, також не знаємо, чи живі вони… Вважаю, що якщо нині не можемо допомогти витягти їх з полону, то треба допомагати їхнім родинам відчувати підтримку держави й суспільства, — наголосила голова ГО.

— Нині в Україні понад 800 цивільних осіб і більше ніж 300 військових зникли безвісти за особливих обставин. Мені важко підбирати слова: я людина, яка втратила друга на війні, особисто забирав іншого друга з полону. Дякую організаторам виставки за те, що докладають зусиль, щоб не забули всіх безвісти зниклих, полонених у нашій країні, — заявив голова Комісії з питань зниклих безвісти за особливих обставин Володимир Максимченко.
Він підкреслив важливість подібних заходів, оскільки це пришвидшує роботу Комісії. За словами Максимченка, закон про її створення підписаний Президентом у 2018-му, але до минулого року вона так і не запрацювала.
— Наразі врегульовуємо всі питання, аби нарешті розпочати пошукові роботи на окупованих територіях. Тож, завдяки вашій небайдужості, сподіваюся, що ми розпочнемо цю роботу й найближчим часом ви побачите певний результат, — запевнив він присутніх.

— Спільними зусиллями членів ради у профільному комітеті Верховної Ради з прав людини напрацьовано проєкт закону, який має врегулювати нашу діяльність у процесі пошуку безвісти зниклих та осіб без встановленого місцеперебування. Рада також ініціювала й погодила проведення 30 липня в Генеральній прокуратурі зустрічі з родинами безвісти зниклих і загиблих військовослужбовців у боях під Іловайськом, на яку запрошені правозахисники, представники громадських організацій, члени родин загиблих і зниклих безвісти. Радує те, що влада робить кроки назустріч родинам, які вже багато років живуть у цьому суцільному пеклі, — заявила голова Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України при Президентові України Альона Вербицька.
Вона розповіла, що займається пошуком вказаної категорії з 2014 року й подякувала організаторам заходу за те, що тримають у полі зору суспільства та влади проблему безвісти зниклих.
— На моїй аватарці у фейсбуку є напис: «Забуття — гірше зради», тому важливо пам’ятати, важливо шукати, чекати, вірити. Я щиро бажаю тим, хто шукає, — знайти, тим, кого шукають — бути знайденими.
Робота виставки у Дніпрі триватиме два місяці. Всі охочі зможуть її відвідати за адресою: проспект Д. Яворницького, 16.
Сили оборони завдають ударів на випередження, щоб не дати противнику змоги організувати наступальні дії на Покровському напрямку.
На Південно-Слобожанському напрямку бійці бригади «Форпост» системно нищать російських штурмовиків за допомогою важких бомберів типу Vampire.
Бухгалтер (матеріальний стіл), військовослужбовець
від 23000 до 23000 грн
Дніпро
25 Окрема повітрянодесантна Січеславська Бригада
Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…