Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Кілька днів український інформаційний простір колошкає заява офіційної Німеччини про необхідність імплементації (впровадження) так званої формули Штайнмаєра в українське законодавство. Доливає оливи у вогонь те, що федеральна канцлерка Анґела Меркель виступила з відповідною заявою після підписання американсько-німецьких угод щодо будівництва «Північного потоку – 2».
Слова Меркель прозвучали на спільному з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу, де німецька лідерка сказала буквально таке: «Необхідна імплементація «формули Штайнмаєра» в українське законодавство. Ми хочемо досягти проведення виборів у цих регіонах». Під «цими регіонами» Меркель мала на увазі тимчасово окуповані території Луганської й Донецької областей.
Примітно, що в український інфопростір вчергове просочуються наративи, сформовані за нашим північно-східним кордоном, у Москві. Саме кремлівське трактування «формули Штайнмаєра» завзято поширюють промосковські ЗМІ та бездумно підхоплюють охочі до «смаженого» інтернет-ресурси й телеканали. Натомість офіційні представники українського уряду, Офісу Президента, фахові радники та досвідчені експерти вже втомилися роз’яснювати, що відбувається насправді. Телеканали продовжують розбуркувати свідомість громадян заголовками на кшталт «У Німеччині знову згадали про “формулу Штайнмаєра” та хочуть нав’язати її Україні!».
Спробуймо прислухатися до того, як коментують ситуацію адекватні інсайдери.
«Формула Штайнмаєра» — про особливий статус, а не про вибори чи кордон»
По-перше, заяві Анґели Меркель передувала заява МЗС ФРН, яка вийшла з нагоди річниці узгодження додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню, в якій посилаються на зобов’язання, взяті Україною під час саміту в Парижі у грудні 2019 року.
«Рік тому у Тристоронній контактній групі узгоджені додаткові заходи посилення режиму припинення вогню, в яких РФ і Україна беруть участь у переговорах щодо вирішення конфлікту на сході України за посередництва ОБСЄ. Це призвело до відчутного зменшення бойових дій на сході України. Отже, набагато менше жертв серед цивільних та військових. Припинення вогню було і є знаком надії, що мир можливий, якщо особи, що ухвалюють рішення, проявлять необхідну політичну волю… Ми закликаємо Росію та Україну повністю виконати висновки саміту, узгоджені в Парижі у грудні 2019 року, з метою досягнення відчутного поліпшення для людей на сході України. Україна також повинна виконати свої зобов’язання, наприклад, щодо імплементації в українське законодавство так званої формули Штайнмаєра». Із заяви Міністерства закордонних справ ФРН.
Нагадаємо, що у жовтні 2019-го українська делегація Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі підписала «формулу Штайнмаєра». Її суть — в особливому статусі для Донбасу, який набуде чинності після проведення там чесних демократичних місцевих виборів. РФ при цьому має вивести своїх солдатів і техніку з Донбасу. Підписання було однією з передумов зустрічі президентів країн «Нормандської четвірки».
«Формула Штайнмаєра» ВЖЕ прописана в українському законодавстві
Про те, що «формула Штайнмаєра» давно прописана в українському законі про особливий статус Донбасу, говорять політичні експерти — учасники переговорного процесу, зокрема представник України у політичній підгрупі ТКГ у Мінську Олексій Резніков. Він підкреслює, що «формула» прописана у пункті 10 Мінських домовленостей, які затверджені ще у вересні 2014-го.
Ту ж думку в коментарі телеканалам «24» і «Україна 24» озвучує й радник голови Офісу президента Олексій Арестович, який додає, що де-факто «формула Штайнмаєра» говорить лише про момент набуття чинності закону про особливий статус окупованих територій. Про розведення військ, вивід російських підрозділів чи передавання контролю над кордоном у цій «формулі» мова не йшла і не йде.
«Формула Штайнмаєра» (нім. Steinmeier formula) — метод імплементації Комплексу заходів виконання Мінського протоколу, запропонований у 2016 році німецьким політиком Франком-Вальтером Штайнмаєром (нині президентом, а тоді — міністром закордонних справ ФРН), який полягає в теоретичному варіанті врегулювання воєнного конфлікту шляхом проведення місцевих виборів (за українськими законами під наглядом ОБСЄ), надання тимчасового особливого статусу окупованим територіям, а потім — після доповіді представників ОБСЄ за підсумками виборів на непідконтрольній Україні території — надання постійного особливого статусу цим територіям.
За словами Олексія Арестовича, Україна і так щороку подовжує дію закону про особливий статус ОРДЛО — «Про особливий порядок самоврядування в окремих районах». І єдине, що блокує запуск «формули Штайнмаєра» — наявність російських військ і підконтрольних Москві незаконних збройних формувань (НЗФ) та техніки.
— Закон про особливий статус містить усі домовленості, закріплені в Мінську: мовні гарантії, амністію, народну міліцію, а дія його стартує з моменту проведення місцевих виборів, — Олексій Арестович.
«Те, що вибори пройдуть до виведення російських військ, — неправда. Це російське трактування, яке Москва закидає сюди, ЗМІ його поширюють, і це викликає здивування українського народу», — спікер ТКГ Олексій Арестович.
Олексій Арестович нагадує, що 4-й підпункт 10-го пункту Мінських домовленостей передбачає спочатку виведення всіх іноземних (російських) формувань та роззброєння НЗФ і створення умов для проведення виборів, а вже потім вони будуть проведені. До цього часу особливий статус окупованих територій матиме лише тимчасовий характер.
— Особливий статус передбачає зміни, які надаються всім областям у рамках закону про децентралізацію та надання особливого економічного статусу ОРДЛО — для їхнього відродження, приваблення інвесторів тощо, — сказав Арестович.
Також спікер ТКГ зауважив, що надання особливого статусу на постійній основі є предметом суперечок, і українська делегація та керівництво держави мають на це власні погляди, які часто не збігаються з трактуванням Москви і є темою постійних політичних перемовин.
Потрібне бажання Російської Федерації
На запитання про те, що потрібно, аби відбувся поступ у цьому питанні, Олексій Арестович відповів: «Потрібна політична воля Російської Федерації, адже жоден конфлікт у світовій історії не закінчувався за бажанням однієї сторони — потрібна воля обох сторін конфлікту».
— Ключ до розв’язання питань — у голові Путіна, м’яч на російському боці, — вважає Арестович. — Ми про це постійно нагадуємо на рівні Ради Безпеки ООН, на рівні G7, на рівні посередників — Франції та Німеччини. Тільки наше МЗС в останні два місяці зробило щонайменше п’ять заяв із закликами до РФ як сторони конфлікту. Україна хоче миру. Тепер слово за Росією.
«Країни та міжнародні організації визнають, що Україна зробила все для того, щоб виконати рішення «Нормандської четвірки», і справа в Росії. Проте ми бачимо, що навіть колективний тиск Заходу поки не зсовує президента Путіна з його позиції», — Олексій Арестович.
За словами спікера ТКГ, Москва трактує війну на сході України як внутрішній конфлікт, а Росія тут «ні до чого».
«Чи можна назвати вдалим візит Президента України до Німеччини?»
— Цей візит можна назвати складним, бо присутні там сторони мають дещо різні погляди на безпеку в Європі та Україні, — вважає Олексій Арестович. — Ми це побачили навіть попри американсько-німецькі домовленості.
Проте, за словами Арестовича, навіть у керівництві Сполучених Штатів існують різні думки, наприклад, щодо «Північного потоку». Це ж стосується й Німеччини, де друга за впливом Партія зелених категорично проти проєкту трубопроводу в обхід України.
— Але наші погляди й партнерів збігаються в тому, що треба убезпечити Європу і Україну від використання Росією «Північного потоку» як енергетичної зброї. Це, до речі, передбачає й підписана американсько-німецька угода, — говорить пан Арестович. — І це є точкою порозуміння між Україною і Німеччиною. Подивимося, що буде далі, адже візитом Президента наші відносини не закінчуються.
За словами Олексія Арестовича, переговори по всьому спектру питань — від енергетичних до оборонних — постійно йдуть і з американською стороною. Є конструктивний план візиту Володимира Зеленського до США, якому передуватимуть і інші важливі візити, зокрема Міністра закордонних страв та керівника Офісу Президента.
Причини, чому українська делегація не поїде до Мінська
За словами спікера ТКГ, українська делегація не поїде до Мінська та залишатиметься на зв’язку у форматі відеоконференцій щонайменше через дві речі — епідеміологічне загострення у світі та політичну ситуацію в Білорусі.
— Ми не визнали Лукашенка законно обраним президентом, Україна відмовила йому у праві представляти білоруський народ, — говорить Арестович. — Тому поки що апелювати до його посередницьких послуг було б величезною помилкою.
Місцем очних зустрічей могли б бути інші нейтральні країни, вважає Арестович. Він навів приклади Австрії чи Швейцарії та повідомив, що лунають різні пропозиції від Польщі, Туреччини тощо.
— Але поки вони будуть погоджувати, все відбуватиметься в режимі відеоконференцзв’язку, — говорить Арестович. — Крім того, наступне засідання лише 26 серпня, і до цього часу може багато що змінитися.
