Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
У нашій державі є чимало різних організацій та громадських об’єднань, що працюють з дітьми і молоддю. Більшість із них ставлять у приклад вихованцям суворий характер українського козака, незламний дух учасника АТО/ООС, відвагу льотчиків чи моряків. Виховну й мотивуючу силу солдатів миру побачили в нашій державі на початку 2000-х, коли на базі Кам’янець-Подільського військового ліцею було організовано клуб юних миротворців «Школа миру».
Створити щось подібне в рідному Харкові вирішив воїн-миротворець сержант запасу Сергій Самойлов.
У 2010-му на Харківщині започатковано рух юних миротворців
— Якось у 2009-му на День миротворця ООН я прийшов до однієї зі шкіл, щоб розповісти про свої закордонні подорожі, — пригадує він. — Був у цивільному, але в блакитному береті з характерною кокардою. Розмову ми побудували саме навколо цього елемента військового однострою. Всім було цікаво поміряти його та дізнатися, за які заслуги і де його видають. Після завершення лекції я вирішив далі розповідати дітям про місію миротворців.
Поступово в Сергія з’явилися однодумці з-поміж викладачів шкіл Індустріального району, приєдналися інші учасники миротворчих місій. Заняття у школах стали постійними в межах військово-патріотичного виховання. Зрештою, у 2010-му вони створили Первинну організацію юних миротворців ООН (ПОЮМ), яку пізніше назвали Клубом юних миротворців.
Досить швидко осередки дитячо-юнацької організації з’явилися по всьому Харкову й далеко за межами обласного центру.
— Наш військово-патріотичний проєкт не дає перевагу лише військовій підготовці. Основний акцент — формування широкого світогляду, лібералізму й поваги до культур, націй і віросповідань інших народів. Адже миротворець — це, передусім, не той, хто тримає зброю, а той, хто самовіддано запобігає проявам насилля далеко від своєї домівки, — пояснив керівник Клубу юних миротворців.
Із початком війни в організації з’явилося друге дихання
Варто сказати, що сам Сергій Самойлов прослужив у ЗС України понад 10 років. Спочатку строковиком, потім — воїном-контрактником аеромобільних з’єднань, розташованих у Болграді й на Житомирщині. Саме під час армійського періоду життя молодий десантник у 2001-му побував у Сьєрра-Леоне, згодом потрапив і до Іраку, коли там було особливо «спекотно» у 2003–2004 роках.
Першими членами ПОЮМ стали школярі Індустріального і Новобаварського району Харкова. Найбільше охочих вступити до новоствореної організації було у 2011–2013 роках. Тоді ж серед міських шкіл провели перші військово-спортивні змагання Checkpoint.
— Підліткам сподобалися блакитні берети, камуфльований однострій та інша символіка суддів. Поступово вони стали частіше відвідувати заняття з рукопашного бою, вебінари чи семінари й спортивні розваги під егідою молодої організації, — зауважив ватажок харківських юних миротворців.
Із початком російсько-української війни рух юних миротворців на Харківщині набув нового важливого значення. Так, завдяки старанням Сергія Самойлова та його партнерів у школах до основних принципів виховання юнаків та дівчат додали й готовність боротися із окупантами заради визволення всіх українських земель.
Поступово акції юних миротворців здобули розуміння й підтримку в Департаменті освіти Харківської міськради та в облдержадміністрації. Тож, останні п’ять років їхня робота тривала в межах офіційного соціального проєкту «Юний миротворець».
У 2021-му 55 загонів отримали сертифікати «Школа миру»
Наразі в Харкові створено 56 загонів юних миротворців по 15–20 осіб. Перед тим, як одягнути блакитний берет, школяр отримує статус кандидата, має активно допомагати адміністрації школи, скласти іспит і написати твір про миротворчість. Юні миротворці проводять різні заходи. Наприклад, часто беруть участь у зборі гуманітарної допомоги переселенцям з Донбасу, прибирають від сміття лісопарки. Також школярі випускають тематичні газети, проводять екскурсії англійською та українською мовами у шкільних музеях, присвячених миротворцям і місіям ООН.
— Будь-який наш загін, зробивши певну кількість добрих справ, може отримати сертифікат міжнародної миротворчої програми «Школа миру». Для цього школярам слід направити в організацію план заходів на рік, ретельно виконувати його та звітувати про зроблене. Так, у 2019-му зі 132 шкіл-заявників сертифікат отримали тільки 26. А за 6 місяців 2021-го — 55 шкільних закладів, — похвалився Сергій Самойлов.
До головних заслуг Клубу юних миротворців належить і те, що вони допомогли створити тематичну експозицію «Солдати миру» в приміщенні Національного медіального комплексу «Висота маршала І.С. Конєва».
За словами сержанта запасу Сергія Самойлова, приблизно 60% юних миротворців становлять дівчата. І багато вихованців клубу вступають у військові виші. Проте, незалежно від обраної стезі, вони дуже пишаються, що носили блакитні берети із символікою міжнародної організації.
— Наша організація, як й інші об’єднання, пережила злети і падіння. Проте ми з однодумцями стараємося знаходити нові форми та методи роботи із підлітками. Тому ми часто подорожуємо, займаємося спортом, наводимо лад біля пам’ятників. На мою думку, блакитний берет миротворця для молоді є своєрідним позитивним символом і орієнтиром на старті дорослого життя, — насамкінець зауважив воїн-миротворець Сергій Самойлов.
Фото автора та з архіву Сергія Самойлова
