Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Сьогодні − 7 років, як в ніч на 11 липня 2014 року росіяни обстріляли табір 24-ї і 79-ї бригад під Зеленопіллям.
У ті дні літа 2014 року наші частини вели бої з сепаратистами, звільняючи один населений пункт за іншим. Напередодні, 11 липня, частини української армії провели ряд успішних операцій з блокування державного кордону з Росією. Фактично в росіян залишалася єдина магістраль для перекидання підкріплення на територію України − в районі пункту пропуску Ізварине. Для розблокування кордону росіяни спрямували в район населеного пункту Сніжне частину бойовиків, зокрема групи відомого Гіркіна.
Табір під Зеленопіллям спочатку планували як базовий − там були зосереджені запаси пального, боєприпасів. Табір обладнали за стандартами мирного часу. Він був розташований в низині. «Ротні» намети, польовий душ, польова пральня та лазня, польовий кінотеатр, словом, усе необхідне для життя в польових умовах мирного часу. Водночас − машини з БК стояли щільно, укриття − всупереч вказівкам штабу АТО – не були відриті.
Про те, що табір перебуває під наглядом, було відомо. Зокрема, очевидці згадують про російський БПЛА «Орлан», збитий в районі табору ще 4 липня, але висновків, на жаль, не було зроблено − в таборі тривало практично мирне життя.
Як згадує один із тих, хто був у цьому таборі під час обстрілу, сержант Сергій Мандалина − тоді боєць 79-ї бригади: «10 липня ми вирушили з району прикордонного переходу «Довжанський» в напрямку Ізвариного. По дорозі зупинилися в таборі під Зеленопіллям. Після боїв на «Кільці» − так називався опорник під Должанським − мирне життя табору виглядала дивно.
На рівні підсвідомості я не міг себе примусити поставити свої машини на парковку поруч із машинами з БК. Тому я зробив по-своєму. Дві машини, ЗІЛ і УРАЛ із причепленою гаубицею «Д-30» я поставив осторонь від всієї іншої техніки».
Зрештою, саме це і врятувало життя Сергію і вберегло його техніку.
Під ранок, приблизно о 4:30, по табору з території Росії вдарили «Гради».
Як згадує Сергій, «Прокинувся від гуркоту. Розплющивши очі, побачив, що повітря навколо буквально горить − язики полум’я, гуркіт. Метрів за двадцять висів у повітрі ЗІЛ (здетонував БК), повз мене кудись пролетіла башта танка. По землі молотили вогняні кулі. Вогняний «олівець», видимий частки секунди, удар, вибух, полум’я. У повітрі противно шарудять осколки. На місці нашої стоянки − хаос, розбита вибухами техніка і все у вогні. Детонують боєприпаси. Оглушливий гуркіт, і кузов ще однієї вантажівки буквально на моїх очах, розлітається на шматки. Адже там, у машинах, наші хлопці… »
Після обстрілу «Градів» по чорному диму − чудовому орієнтиру − вдарили 120-мм міномети. Били, судячи з усього, з району н.п. Ровеньки.
Евакуацію поранених і загиблих проводили ті, хто вижив. Обгорілі тіла, відірвані руки і ноги, сморід, під ногами – снаряди, ВОГи, уламки.
Частину людей та техніки вдалося врятувати.
До речі, це був не перший випадок застосування росіянами РСЗВ «Град» по наших військах. Першим став обстріл Добропілля 13 червня 2014-го з двох установок із позицій в районі н.п. Мерцалове. Тоді ракети потрапили замість нашого блокпоста в овочесховище, де загинув один співробітник.
Проте саме обстріл табору під Зеленопіллям 11 липня 2014-го був одним із ключових поворотних пунктів у війні. Після нього стало ясно, що наші «брати» не зупиняться ні перед чим, аж до прямого вторгнення, що і підтвердили подальші події під Іловайськом, ДАПом, Дебальцевим.
Того дня загинули:
Береза Іван-Віталій Володимирович − солдат 24-ї ОМБр.
Бойко Віктор Михайлович − солдат 79-ї ОАеМБр.
Борис Ігор Володимирович − солдат 24-ї ОМБр.
Василиха Петро Степанович − солдат 24-ї ОМБр.
Вербицький Володимир Володимирович − солдат 24-ї ОМБр.
Вихопень Василь Ігорович − молодший сержант 24-ї ОМБр.
Вовк Василь Ярославович − солдат 704-го полку РХБЗ.
Волков Олексій Віталійович − солдат 79-ї ОАеМБр
Глущак Олег Миколайович − сержант Прикордонної служби.
Гнатуша Володимир Юрійович − солдат 79-ї ОАеМБр.
Голота Іван Іванович − сержант 79-ї ОАеМБр.
Голуб Юрій Григорович − старший солдат 24-ї ОМБр.
Дишель Мар’ян Миронович − молодший сержант 24-ї ОМБр.
Ковалик Василь Степанович − старший солдат 24-ї ОМБр.
Колтун Володимир Михайлович − молодший сержант 24-ї ОМБр.
Костів Юрій Миронович − молодший сержант 24-ї ОМБр.
Кратко Роман Зіновійович − старший солдат 24-ї ОМБр.
Крук Олександр Олександрович − старший солдат 79-ї ОАеМБр.
Кунтий Євген Олександрович − старший солдат 24-ї ОМБр.
Ладиженський Олександр Васильович − старшина 79-ї ОАеМБр.
Лазаренко Павло Миколайович − солдат Прикордонної служби, загинув під час евакуації поранених, коли колона потрапила в засідку.
Логин Михайло Романович − солдат 24-ї ОМБр.
Луцко Анатолій Степанович − старший сержант Прикордонної служби.
Лущик Віктор Федорович − молодший сержант 24-ї ОМБр.
Мисик Тарас Ігорович − солдат 24-ї ОМБр.
Момот Ігор Федорович − полковник Прикордонної служби.
Нагорний Юрій Васильович − солдат 24-ї ОМБр.
Новицький Анатолій Олегович − сержант 79-ї ОАеМБр.
Платонов Сергій Сергійович − старший солдат 79-ї ОАеМБр.
Плющ Михайло Вікторович − солдат 79-ї ОАеМБр.
Поляков Василь Вікторович − сержант Прикордонної служби.
Попович Володимир Романович − солдат 24-ї ОМБр.
Руснак Микола Ігорович − солдат 24-ї ОМБр.
Савченко Анатолій Валентинович − солдат 72-ї ОМБр.
Сирбу Дмитро Васильович − солдат Прикордонної служби.
Цікало Богдан Богданович − солдат 24-ї ОМБр.
Шпирка Володимир Михайлович − солдат 24-ї ОМБр.
Штолцель Вільгельм Володимирович − солдат Прикордонної служби.
