Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У читачів, що стежать за перебігом подій, які відбуваються на зборах резервістів ДШВ, може скластися хибне враження, ніби військовики весь свій час присвячують лише виконанню стрибків з парашутом. Проте це зовсім не так. Окрім підкорення небесної стихії, резервісти опановують чимало необхідних кожному воїнові навичок — це і стрілецька підготовка, й інженерні навички, і тактичні знання й уміння. Апогеєм цих занять стали спільні навчання з бойової стрільби, які провела одна зі штатних рот діючої десантно-штурмової бригади, підсилена саме резервістами.
Десантники разом з резервом провели штурм укріпленого району умовного противника. За допомогою спеціальних вибухових пристроїв пробили проходи в мінних полях, захопили й зачистили передові ВОПи ворога. І вже на панівній висоті швидко облаштували свій опорний пункт для того, щоб утримати плацдарм до приходу основних сил нашої бригади.
— Відчувається висока мотивація наших резервістів, — наголосив майор Юрій Гупалюк. — І хоча їм є ще куди рости, вони мають достатньо знань і навичок, щоб пліч-о-пліч з нами дати відсіч будь-якому агресору.
