Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Військовослужбовці окремої гірсько-штурмової бригади проходять курс гірської підготовки. Навчання відбуваються на одному з полігонів Донеччини, де є місця імітації складних ділянок рельєфу, включених у програму підготовки особового складу.
За словами керівника занять старшого лейтенанта Вадима Васильченка, програма є обов’язковою для кожного гірського штурмовика. Проте враховуючи, що бригада регулярно виконує завдання в АТО/ООС, а полігон з’єднання розташований на Закарпатті, заняття на ньому з початком війни зменшили свої оберти. Тож процес опанування програми гірської підготовки для багатьох військовослужбовців нині перебуває на середньому рівні, а для новачків – на початковому.
– Тут, у районі проведення операції Об’єднаних сил, поряд із виконанням бойових завдань ми нарощуємо інтенсивність індивідуальної спеціальної та бойової підготовки. Для проведення занять із гірської підготовки спочатку довелося створити необхідний полігон: підшукати відповідне місце з елементами рельєфу, вибрати придатні ділянки, зробити їх безпечними для проведення занять. Нині полігон працює, тож невдовзі все у нас вийде на найвищий професійний рівень, – розповідає керівник занять.
Смуга розпочинається з найлегшої ділянки – мотузки, натягнутої над землею. Та чим далі просувається гірський штурмовик, тим випробування ускладнюються. Найскладнішими вважаються гірські ділянки, тобто сходження, перила, схил, переправа. По переправі будуть відпрацьовуватись транспортування пораненого, полоненого, сходження і самонаведення перил. Воїни повинні набути навичок правильного встановлення, щоб група могла пройти по цих перилах і потім забрала їх із собою.
– Гірські штурмовики повинні набути навичок подолання цих перешкод, відчувати себе впевнено, переступити через свій страх, сумніви і йти вперед. Ми беремо на себе великі зобов’язання і всіляко намагаємось їх виконати. Початок – важкий, але шлях подолає той, хто іде, – підсумував Вадим Васильченко.
