Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Бойові дії на сході України спровокували хвилю проблем психосоціальної адаптації, в якій посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) набув нових ознак. У будь-яку мить бойові стреси можуть нагадати про себе різними проявами. Неврози виникають переважно в тих військовослужбовців, які побували на полі бою, жили в окопах, зазнали поранень, каліцтва, стали свідками загибелі бойових побратимів, були у полоні.
Пацієнтам з ПТСР потрібна якнайшвидша соціальна адаптація, поліпшення працездатності
– Дуже часто самі учасники АТО/ООС не помічають у себе розладів психіки. Але якщо їм вчасно не допомогти, то війна для них не закінчиться ніколи. ПТСР – важкий та хронічний тривожний розлад, котрий характеризується порушеннями функціонування, частими суїцидальними думками та високими показниками коморбідності, – розповідає завідувач ангіоневрологічного відділення клініки нейрохірургії й неврології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, учасник АТО полковник медичної служби Віктор Тещук. – Участь у бойових діях впливає на свідомість людини, піддаючи її серйозним змінам. Україну потрясли ряд самогубств учасників АТО/ООС та застосування ними різноманітних підривних механізмів за тих чи інших обставин. На відміну від гострої стресової реакції, ПТСР виникає не під час події, що травмує, а у віддалені терміни – після виходу людини зі стану надважкого стресу. Латентний період складає, як правило, 2-6 місяців із моменту отримання психологічної травми. Пацієнтам з ПТСР потрібна якнайшвидша соціальна адаптація, поліпшення працездатності.
Посттравматичний стресовий розлад є природною емоційною реакцією на події, що глибоко вражають. Це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. На цей час усе більша кількість медичних фахівців ВМКЦ Південного регіону визнає, що ПТСР може бути зумовленим не лише подіями з масивною загрозою життю та здоров’ю, але й так званими нормальними життєвими обставинами – важкою втратою, професійними невдачами та значними фізично-емоційними перевантаженнями на службі, особистими конфліктами, погрозами, переслідуванням, дискримінацією, труднощами у подружньому житті тощо. Ці причини зумовлюють зростання кількості пацієнтів з ПТСР та зростанню кількості звернень до лікарів різних фахів у різноманітних лікувально-профілактичних закладах України.
Особливості лікування пацієнтів з «донбаським синдромом»
– Пацієнти з так званим донбаським синдромом усе частіше стали відвідувати медичні заклади України. Не є виключенням і наше ангіологічне відділення Одеського ВМКЦ ПР, – продовжує Віктор Тещук. – Ця категорія пацієнтів стала однією із найактуальніших медичних та соціальних проблем нашої держави, адже ПТСР – це проблема сучасної медицини і розв’язувати її потрібно якнайшвидше. У більшості випадків пацієнти, які потрапляють до нас, одужують. Але інколи хвороба може трансформуватися в хронічну зміну особистості. Такі пацієнти надалі знаходяться під спостереженням психіатра за місцем проживання. В цьому випадку важливе значення має інтегрована медична допомога з комплексною соціальною реабілітацією таких пацієнтів із залученням членів сім’ї, але в тих випадках, коли вони соціально адекватні.
На жаль, є категорія ветеранів, які вже мають поведінкові розлади, але бояться і не звертаються до профільних спеціалістів по допомогу. До таких розладів уходять періодичне вживання алкогольних напоїв, прояви антисоціальної поведінки, зміна повсякденної активності та труднощі спілкуванні з навколишніми. Також у них можуть виникати мовні порушення, неможливість розслаблення, зниження апетиту, підозрілість, соціальна самоізоляція, надмірне реагування на стимули, скарги на високий темп життя, депресія тощо.
– Лікуванню таких пацієнтів ми приділяємо багато уваги, адже наше завдання повернути їх до комфортного життя в суспільстві. Треба розуміти, що ці люди зробили неможливе для нас – зупинили російського агресора, – зазначає Віктор Йосипович. – Варто додати, що ми працюємо з ними не поодинці – залучаються різноманітні фахівці, серед яких і психіатри, і психологи. Також не залишаються осторонь волонтери, ветерани-комбатанти, соціальні працівники, члени родин пацієнтів та представники громадських організацій.
Потрібно використовувати досвід розв’язання проблеми ПТСР провідних країн світу
Проблема в учасників АТО/ООС з ПТРС полягає в тому, що повернувшись після демобілізації додому вони не знаходять собі місця в «цивільному» житті, де інколи нехтуються і порушуються їхні права. Реакції цих людей високо адаптовані в бою і сприяють хорошій підготовці та набуванню досвіду. Під час російсько-української війни адаптивними властивостями організму військовослужбовця є підвищена збудливість, надмірна настороженість, уміння володіти собою та контролювати свої емоції, при виникненні непередбачуваних обставин, реакції у відповідь на повторні події, що травмують психіку, а також уміння функціонувати в умовах недосипання.
– Необхідно створити державну програму з «лікування та соціальній адаптації пацієнтів з ПТСР» вже зараз, тому що наслідки бездіяльності чиновників можуть бути досить неочікуваними, коли у цих постраждалих пацієнтів сформуються стійкі специфічні симптоми. ПТСР є однією з найактуальніших проблем навіть у США та інших розвинутих країнах. Думаємо, що слід звернути увагу на їхній досвід розв’язання цієї проблеми, – наголосив заслужений лікар України Віктор Тещук.
