У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Про цю ініціативу на брифінгу у пресцентрі АрміяInform розповів головний спеціаліст відділу психологічного супроводу управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ полковник Ярослав Калініченко.
– Цього року від січня до квітня ми з командуваннями Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, територіальними центрами комплектування та соцпідтримки проводили пілотний проєкт з організації заходів соціальної підтримки сімей військовослужбовців. Ми спирались на досвід іноземних партнерів в роботі з родинами військових. Відбувся проєкт на базі трьох бригад ЗСУ, – зазначив офіцер.
– Сім`ям приємно, що представники військової частини телефонували дізнатись, як справи в родини, які нагальні потреби. Раніше системно такої роботи не проводили. Так у військових з`явилася довіра до проєкту. Розумієте, якщо воїна майже рік немає вдома, бо він у районі виконання бойових завдань або готується до них на полігоні, родина його може почуватися покинутою. І щоб наповнити той вакуум спілкування з родиною, дати воїну змогу якісно виконувати завдання, а не переживати «як там моя сім’я?», ми і запровадили цю ініціативу, – зауважив Ярослав Калініченко.
Зважаючи на певні карантинні обмеження, не вдалося сповна все реалізувати, що стосувалось безпосереднього контакту з сім`ями.
– Дистанційно ми, спілкуючись телефоном, розв’язували певні питання. Наприклад, сприяли в отриманні інформаційно-довідкових документів із військових частин, бо родини через карантинні обмеження не могли це зробити. Налагоджували контакти членів сімей з представниками військової частини, державними органами влади і соцзахисту. Адже не завжди родини проживають там, де дислокується підрозділ військового. Тому, як правило, ми діяли через територіальні центри комплектування та соцпідтримки… З представниками частин родинам теж слід тримати зв’язок, бо тій же дружині цікаво, чи є у її чоловіка в ООС теплі речі взимку, чи завезли їм буржуйки, – додав полковник.
Він підкреслив: те, що може пояснити командир частини, не завжди знає чи здатний пояснити військовослужбовець.
– Під час проєкту ми дослідили: військовий, знаючи, що про його сім`ю турбуються конкретні люди, заспокоювався і переймався повністю службою. Якісна робота з родинами впливає на бойову готовність військовослужбовця та його підрозділу, – підсумував полковник Ярослав Калініченко.
Фото – Дмитро Тарчук
У ніч на 24 травня противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БПЛА, ракет повітряного, морського і наземного базування.
Кількість постраждалих унаслідок масованої атаки на Київ зросла до 56.
Колись Андрій працював на м’ясокомбінатах, а тепер став командиром танкового взводу і нагороджений Срібним хрестом.
Російські війська під час масованого повітряного удару вночі 24 травня застосували балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік».
У ніч на 24 травня на Київщині внаслідок російських обстрілів загинули двоє людей, ще 9 — постраждали.
Український офіцер, який завжди був вірний присязі.
Машиніст бульдозера, військовослужбовець
від 20000 до 50000 грн
Кропивницький
Військова частина А3406
У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…