Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Військовослужбовці артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича взяли участь у заходах з перепоховання радянських воїнів, загиблих під час оборони краю у липні 1941 року. Від військової частини залучалися оркестр, салютна група та ще ціла низка військовослужбовців.
Перепоховання загиблих захисників відбулося у селі Семенівка Бердичівського району Житомирської області. Як розповідає активіст громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» Вадим Барановський, у липні 1941 року тут точилися особливо жорстокі бої.
– Зокрема, тут полягло багато бійців та командирів 44-го мотострілецького полку 44-ї танкової дивізії, які в середині липня зробили відчайдушну спробу відбити в німецьких військ захоплений ними Бердичів, – розповідає пошуковець. – На превеликий жаль, встановити імена цих 9 військовослужбовців так і не вдалося, тож поховані вони через 80 років після загибелі як невідомі солдати.
44-та танкова дивізія 16-го механізованого корпусу брала участь у оборонних боях за Бердичів та Козятин у складі Південного фронту. За кілька тижнів запеклих боїв вона практично втратила всю матеріальну частину і, за даними штабу 6-ї армії, не являла собою реальної бойової одиниці. Танкісти намагалися зупинити ворога як звичайні піхотинці, озброєні стрілецькою зброєю замість танків, тож втрати серед них були величезні. Минуло вісім десятиліть, а щороку в Семенівці під час польових робіт чи спланованих розкопок за інформацією, отриманою про можливе поховання від місцевих мешканців, знаходять рештки десятків полеглих солдатів…
