Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Автор книги підполковник Сергій Камінський наш друг по «цеху», наразі обіймає посаду заступника начальника Центральної телерадіостудії Міноборони. Офіцер, як і більшість колег — брав участь у бойових діях на Сході України. А ще Сергія неможливо не впізнати, адже на Військовому телебаченні України за роки служби він вів чимало цікавих телепроєктів, найвідомішим із них є — про зброю, техніку України і світу — «Техніка війни», що наразі транслюється на 24 каналі. Докладно про книгу дізнавалася кореспондентка АрміяInform.
4 роки роботи, 75 машин, 125 інтерв’ю, 224 сторінки і 1000 примірників
Як виникла ідея створення першої книги? Чому обрали саме таку назву?
— Я — автолюбитель, про це свідчить як наша програма, так і тепер — книга.
Коли вперше потрапив у відрядження до району бойових дій, це було 29 травня 2014 року. Пам’ятаю, як не зміг не помітити на блокпосту в місті Ізюм саморобний броньований пікап у батальйоні нацгвардійців. Цю машину можна назвати першим «шушпанцером» АТО. Перше авто, на яке тоді наварили листи металу. Броньовика на позивний «Крокодил» я сфотографував і поїхав до табору виконувати свої завдання. Ця машина назавжди закарбувалася у пам’яті…
А далі, були ротації… З часом багато хто почав випускати книги, як добровольці, так і волонтери, які брали участь у війні, але від військових журналістів майже не було книжок, тому мені хотілося доєднатися до цього руху, — пригадує автор.
За словами Сергія, саме у 2017 році під час виставки ретромобілів Old Car Land в авіамузеї офіцер побачив броньований КАМАЗ на позивний «Пряник», на якому добробат «Азов» визволяв Маріуполь від окупантів. Щойно сфотографувавшись з машиною, у Сергія промайнула думка: «Було б класно, після настання миру, зібрати такі машини на окремий автофестиваль»… Саме тоді Сергій Камінський зрозумів, що у кожної машини своя доля: якісь знищив ворог, якісь вийшли з ладу, а деякі зовсім не віднайти. Тому їх нереально зібрати наживо — але ж реально зібрати на сторінках книги…
Уже за тиждень автор ідеї зв’язався із хлопцями-реконструкторами з смт Чабани під Києвом, які виготовили для українських захисників найбільше таких машин — понад 10. І провів перше інтерв’ю для цієї книги зі столичним волонтером і реконструктором Володимиром Пацерою.
Згодом автор віднайшов своїх героїв інтерв’ю, провів кропітку роботу, аби дізнатися більше про ці 75 унікальних машин. Розшифровувалися інтерв’ю навіть під час навчання у США: до обіду інтенсивна підготовка за розпорядком, а ввечері — робота над майбутньою книгою.
«100 шушпанцерів України» чи «Народні панцерники»?
Робочою назвою книги був саме перший варіант, проте рівно 100 матеріалів про таку кількість машин не вдалося зібрати. І як говорить автор, слово «шушпанцир» багатьом невідоме. Саме батько Сергія — Михайло Камінський, який свого часу був заступником головного редактора газети «Народна Армія», допоміг синові з назвою книги. Тому слово «Народні», мабуть, поєднується у двох добрих сенсах.
Як справжній журналіст Сергій Камінський створив книгу цікавою, у нових та сучасних форматах.
— Початок розділу — «лід» (коротка характеристика розділу), «чому її так назвали», технічні характеристики, бойовий шлях машини, її історія. Розділи створені у телевізійному форматі, де — мінімум тексту й украплення інтерв’ю про людей. Є і довідкові зноски про підрозділи — у яких та чи інша машина виконувала завдання… — розповів автор.
Цікавинкою є те, що на сторінках розміщенні QR-коди на відео і сюжети про «Народні панцерники», які збирали кілька років і з якими можна ознайомитися на окремому Youtube-каналі, де зібрано 60 відео.
У більшості машин були свої позивні, а у деяких випадках їх доводилося вигадувати авторові разом із людьми, які їх створювали, або ж воювали на них.
Нам Сергій Камінський розповів унікальні історії не тільки про машини, а й про долю тих, хто створював чи воював на них. Про моменти, які вражають, слід самому прочитати в авторській і журналістській роботі справжнього поціновувача автомобілів різних категорій.
Цю книгу називають уявною виставкою-майданчиком знакових саморобних броньовиків, створених активістами для захисників України, починаючи з 2014 року, коли був брак справної техніки, на якій можна було воювати.
Книга — це пам’ять
Для когось пам’ять, для когось історія, для когось спогади назавжди…
Тому саме ця книга може стати документальною згадкою про те, як у нашій країні імпровізовані броньовики виконали свою основну місію і захищали життя наших воїнів у вирішальний час.
Книгу вже презентовано на Військовому радіо і телебаченні, та у Чабанах, на базі реконструкторів Другої світової. Згодом географія презентацій пошириться до таких міст, як Львів, Дніпро, та Донецька й Луганська області, а також у військових закладах освіти.
А сьогодні, о 19.00 відбудеться презентація книги на території Національного музею Історії України у Другій світовій війні за адресою: Лаврська, 44. Усі охочі мають змогу доєднатися.
А якщо бажаєте придбати книгу, переходьте за посиланням: «Народні панцерники»
