Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
– Ви ж не залишите маму, коли та хворіє?! От і Україна, яка є нашою спільною мамою, нині переживає недугу. Її мучать не лише окупанти, а й ті «свої», хто підспівує московітам, – говорить старший сержант Вероніка із псевдо «Глюкоза».
Дівчина – тимчасова виконувачка обов’язків начальника медпункту одного з мотопіхотних підрозділів, що виконує завдання у складі операції Об’єднаних сил. На війні вона… з 19 років.
– Я родом із Охтирки. Це Сумщина. Коли почалась війна і перша хвиля мобілізації, я щойно закінчила Сумський медколедж. Принесли повістку з військкомату. Так пішла воювати. Спочатку служила у лавах Держприкордонслужби – мобілізація та один повний контракт. А потім перевелась у піхоту, де служу з 2019-го. І робота мені подобається, – говорить вона.
«Глюкоза» пройшла усі щаблі: була бойовим медиком підрозділу, фельдшером. А нині, поки штатний начмед відсутній – виконує його обов’язки. Адже цю справу знає і розбирається, що й до чого. Каже, що дуже вдячна викладачам Сумського медичного коледжу. Адже саме там заклали базу тієї науки в царині, якої вона тепер є фахівцем.
– Але постійно навчаюсь сама і сприяю тому, аби колеги – бойові медики та фельдшери – постійно вдосконалювали професійні навички. Це важливо, адже у наших руках – життя побратимів, – констатує вона.
Попри те, що її справа нині більше адміністративна, Вероніка продовжує носити з собою зменшену копію медичної укладки.
– У мене, звісно, є укомплектований великий наплічник бойового медика з усім необхідним. Але він потрібен у випадках, коли йде екстрена евакуація пораненого з поля бою. Зараз із собою зменшений набір. Але й у ньому є все для постановки крапельниць, уколів знеболювального, перев’язувальний матеріал, джгути. Останнім часом, коли почалась пандемія СOVID-19, додалися обов’язково пристрій для вимірювання сатурації, тонометр, фонендоскоп для прослуховування легенів, – перераховує вона вміст тактичної сумки.
Є у неї в наборі й своєрідні лайфхаки. От ви, до слова, знали, що звичайна армована срібляста липка стрічка може добре заміняти медичний пластир. Вероніка каже, що в умовах бою стрічка навіть зручніша. Її важко загубити, вона добре пристає до шкіри. Нею, якщо нічого немає під рукою, можна заліпити навіть вогнепальне поранення грудної клітини. І стрічка не відстане від крові або бруду, що під неї потрапляє.
– А от з однокурсниками дуже рідко спілкуюсь. Уявіть, з мого потоку на службу у війська відправились лише… п’ятеро. Тільки п’ятеро стали бойовими медиками в армії, нацгвардії, інших військових формуваннях. Хтось просто не бачить війни. А дехто – відверто заявляє, що «не все так однозначно». Гидко деяких слухати! – із сумом каже Вероніка. – І ці люди не уявляють, що від кордону з Росією до нашого рідного міста – якихось 80 кілометрів. Це дві години ходу для ворожих танків. Не уявляю, що б ці люди робили, якби побачили ворога на порозі?! Але, дякувати Богу, є українська армія, щоб цього не сталося. І я є її частиною!
Фото автора
Відео: Ярослав П’ясецький (Військове телебачення України)
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Пілоти FPV-дронів 117-ї бригади територіальної оборони вмілими влучаннями позбавляють російських штурмовиків засобів захисту та форми.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка виклали добірку різанини російських штурмовиків.
Мінометники прикордонної комендатури швидкого реагування 5-го прикордонного загону після нанесення вогневого ураження по ворогу знайшли час для гастрономії.
Пілоти бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції вполювали російський НРК з північокорейським озброєнням.
Лише у травні було встановлено 211 кілометрів антидронового захисту логістичних маршрутів та відновлено майже 38 кілометрів пошкоджених ділянок.
Водій відділення морської піхоти (категорія B, C)
від 25000 до 125000 грн
Одеса
35 ОБрМП ім. контр-адмірала Михайла Остроградського
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…