Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
Підвищена увага та активна публічна риторика, що розгорнулася в Україні перед червневим самітом НАТО про надання Плану дій щодо членства, є шкідливими для її північноатлантичної перспективи, оскільки союзники не ухвалюють жодних рішень під зовнішнім тиском.
Про це в коментарі Укрінформу заявив заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок.
«Цей галас фактично змусив союзників «заморозити» наразі питання запрошення України до ПДЧ, оскільки, як я неодноразово наголошував, НАТО не приймає жодних рішень в умовах істерії. Всі кроки Альянсу завжди є виваженими та вивіреними. У союзників нічого не можна «витиснути» чи «виплакати», все відбувається лише за правилами, процедурами та заслугами», — наголосив український дипломат.
Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо очікувань від візиту віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної до Брюсселя, що починається 18 травня, Єгор Божок підкреслив, що цей візит має особливу важливість, адже фактично є ключовим по лінії Україна — НАТО заходом високого рівня перед червневим самітом Альянсу.
«Якщо метою візиту буде подання нової заявки на приєднання до ПДЧ чи для початку нового дискурсу з цього питання — це стане другою серйозною помилкою в процесі євроатлантичної інтеграції України. Першою вже став вчинений останнім часом в українському політикумі галас навколо теми членства України в НАТО та приєднання до ПДЧ», — зазначив заступник міністра закордонних справ України.
Він наголосив, що будь-які подібні рішення ухвалюють у результаті кропітких дипломатичних переговорів, і наявність публічного галасу навколо такої роботи не сприяє її кінцевому успіху.
Як успішний приклад Єгор Божок згадав про надання Україні статусу партнера НАТО з посиленими можливостями. Запрошення України до Програми посилених можливостей НАТО стало результатом напруженої роботи, починаючи з 2014 року, і було досягнуто в результаті переговорів у вузькому колі професіоналів дипломатичної та військової справи. Ширшому колу стало відомо про те, що НАТО запрошує Україну до Програми посилених можливостей вже перед офіційним оголошенням Альянсом цього рішення.
Український дипломат нагадав, що дискурс про приєднання України до ПДЧ було розпочато з НАТО ще у 2008 році на Бухарестському саміті. Надання ПДЧ Україні вже тоді було принципово погоджене главами держав та урядів НАТО. У підсумковій декларації Бухарестського саміту чітко прописано, що «Україна буде членом НАТО, а ПДЧ є наступним кроком на прямому шляху України до членства». У цьому контексті, на переконання Єгора Божка, нова заявка на приєднання до ПДЧ або початок нового дискурсу з цього питання, будуть сприйматися партнерами по НАТО як прояв внутрішньої політики України та створюватимуть черговий ризик для північноатлантичних прагнень України.
«Наголошую, що Україна вже подала заявку на приєднання до ПДЧ у 2008 році напередодні Бухарестського саміту НАТО. Я особисто забезпечував її передачу. Подання повторної заявки відкине нас назад на 13 років, адже, за існуючою в НАТО процедурою, вона вважатиметься новою, і її розгляд розпочнеться з «чистого аркуша». Подання повторної заявки автоматично анулює надане на Бухарестському саміті доручення міністрам закордонних справ НАТО прийняти рішення по суті поданої Україною заявки на приєднання до ПДЧ», — сказав український урядовець.
Він зауважив, що для успішного приєднання України до ПДЧ потрібно зупинити PR на цій темі, відновити декілька реформ, посилити переговорну команду України та створити належні умови для професійної дипломатичної роботи.
