Відео про порятунок подружжя оприлюднив підрозділ Департаменту активних дій ГУР МО України KRAKEN. Валентин Андрійович із дружиною Людмилою Миколаївною 29 серпня хотіли…
Публікації в наукових журналах необхідні будь-якому авторові, який займається науковими дослідженнями. Навіть якщо ви домоглися якогось важливого результату, то ним потрібно обов’язково поділитися з іншими людьми, щоб досягнення знайшло використання у практичних цілях. Якщо інші дослідники посилаються на вашу статтю, значить, вони визнають користь вашої праці й заслуги.
Про діяльність наукового журналу Journal of Scientific Papers «Social development and Security», який з кожним роком набуває популярності не лише в Україні, а й за кордоном, кореспондент АрміяInform дізнавався в розмові з одним із його засновників, директором Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України Володимиром Мірненком.
Люди, які здійснюють освітню діяльність, повинні бути відомими у світі
− Коли я закінчив свою діяльність на посаді начальника кафедри економіки і фінансового забезпечення інституту забезпечення військ та інформаційних технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського і почав більш активніше здійснювати підготовку ад’юнктів та докторантів, постало питання: де публікувати майбутнім молодим вченим, насамперед військовим, результати своїх наукових досліджень, − зазначив на початку розмови Володимир Іванович. – І ми з однодумцями вирішили для початку створити громадську організацію військових наукового спрямування.
− Якою її була мета?
− Розповідаю по порядку. Вся освітня діяльність нашої країни знаходиться в єдиній державній електронній базі з питань освіти. Можна перевірити будь-який документ, кожен заклад вищої освіти, кожну наукову установу або навіть викладача та науковця. У цій базі є всі ліцензії навчального закладу, освітні програми, за якими здійснюється підготовка. Розміщена інформація й про акредитацію – перевірку відповідності ліцензійних вимог, тобто як виш виконує ліцензійні умови. Всі документи для проведення акредитації та щодо ліцензійних вимог затверджені на законодавчому рівні. Серед інших ліцензійних вимог є умова, що люди, які здійснюють освітню діяльність, повинні бути відомими у світі.
− Що передбачає така «відомість у світі»?
− Насамперед публікації в журналах міжнародних науковометричних баз Scopus, Web of Science, виступи на міжнародних конференціях, симпозіумах тощо. Новий Порядок присудження вчених звань передбачає, що для отримання наукових ступенів, а саме доктора філософії та доктора наук, присудження вчених звань професора, старшого дослідника або доцента необхідні публікації у періодичних виданнях, включених саме до науковометричних баз Scopus або Web of Science.
В Україні основна роль науковометричної бази, яка містить інформацію про видання, де розміщують свої дослідження здобувачі наукових ступенів і вчених звань, відведена Національній бібліотеці України імені Володимира Івановича Вернадського. Тут розміщено всю інформацію про видання, які створені закладами вищої освіти, зокрема й військовими. Кожний збірник у електронному вигляді надається в цю бібліотеку. Там формується єдина база і відтворюється картина, яким чином здійснюється посилання на того чи іншого науковця, скільки його разів процитували, яка стаття викликала найбільший інтерес. Зауважу, що викладачі, роботи яких розмістив Scopus або Web of Science, можуть керувати докторантами, ад’юнктами, а також бути керівниками проєктних груп, гарантами освітніх програм відповідно до їхньої кваліфікації.
Існує ще одна науковометрична база – Index Copernicus (IC), яка включає індексування, ранжування та реферування журналів, а також є платформою для наукової співпраці та виконання спільних наукових проєктів. Без індексу цієї бази вашу статтю ніде не приймуть. Вона має кілька інструментів для оцінки продуктивності, що дозволяють відслідковувати вплив наукових робіт і публікацій окремих учених або наукових установ.
Але публікація у престижних журналах коштує чималих коштів. Тому, наголошую, наша ініціативна група, про яку я вже згадував, й вирішила створити громадську організацію під назвою «Українська наукова спільнота», щоб у її рамках мати свій науковий журнал. Тим самим зробити науку популярною серед військових. Якщо відверто, у багатьох редакціях міжнародних наукових журналів неохоче приймають до публікації статті військовослужбовців.
«За три роки існування наш журнал отримав міжнародне визнання»
− За яким тематичними напрямками в журналі публікуються наукові статті?
− Ми дали назву нашому виданню Journalof Scientific Papers «Social development and Security» («Соціальний розвиток та безпека»). За три роки існування журнал отримав міжнародне визнання. У нас можуть публікуватися ті, хто здобуває третій освітньо-науковий рівень доктора філософії і доктора наук за спеціальностями: забезпечення військ (сил), озброєння та військова техніка, національна безпека. А також – економіка, фінанси, системний аналіз, кібербезпека, матеріалознавство, цивільна безпека, тобто загалом 9 спеціальностей, за якими журнал є фаховим.
До складу редакційної колегії входять видатні вітчизняні та закордонні вчені у складі 31 докторів наук із Польщі, Канади, США, Азербайджану, Португалії, Чеської Республіки, Словацької Республіки. Відзначу, що на 80 відсотків редколегію становлять діючі військові, у відставці або в запасі. І ми, повторюсь, із задоволенням надаємо майданчик для тих військових, хто лише починає дружити з наукою. Кожен член редколегії має свою тематику і рецензує надіслану для публікації статтю виключно за своїм фахом. Наше видання зареєстровано в 16 світових наукометричних базах, а у 2019 році нами розпочато роботу, спрямовану на включення журналу до міжнародних наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection.
«Наша мета – отримати визнання в Scopus»
− А чи можете ви відслідковувати, наскільки журнал є популярним у світової спільноти науковців?
− За три з половиною роки нас відвідало понад 20 тис. користувачів-науковців із 127 країн світу. Найбільшу популярність публікації нашого журналу мають у Сполучених Штатах Америки, Польщі, Китаї, Індонезії, Індії, Великій Британії, Канаді, Франції та Німеччині. Ми можемо спостерігати і за тим, статті якої тематики викликають найбільший інтерес. На сьогодні це матеріали технічного спрямування. Приємно, що в нас починають публікувати свої наукові статті іноземні колеги, наприклад, з Польщі,Туреччини, Індонезії, Боснії, Лівії, Тайвань тощо. А це вже свідчення зростаючого авторитету видання.
Головна ж наша мета – це отримати визнання у найавторитетнішої наукометричної бази Scopus. Це складно, але зворотної дороги немає.
