Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Як уже повідомлялося, 27 квітня, у Києві, під керівництвом Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Руслана Хомчака розпочато оперативно-стратегічний збір з керівним складом Збройних Сил України. Під час заходу керівним складом ЗС України та інших військових формувань приділено увагу розгляду основних положень нових доктринальних документів, які розроблено та впроваджено у ЗС України з урахуванням стандартів НАТО.
Зокрема на основних положеннях Стратегії воєнної безпеки України, яка була затверджена Указом Президента України № 121/2021 від 25 березня 2021 року, увагу присутніх на оперативно-стратегічному зборі акцентував перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак. За його словами, у 2019 році Міністерство оборони України розпочало новий цикл оборонного планування, перший етап якого визначено як планування спроможностей. Перелік документів оборонного планування визначений в Законі «Про національну безпеку України». Стратегія воєнної безпеки як документ стратегічного планування виданий на заміну Воєнної доктрини України.
— Уперше за часів незалежності нашої держави розроблена Стратегія в такому форматі. Серед її особливостей слід відзначити її комплексний характер. В Стратегії воєнної безпеки запропонований комплексний всеохоплюючий підхід до оборони країни. Це викликано впливом таких головних чинників: визначення Основним законом України захисту суверенітету і територіальної цілісності держави найважливішою функцією держави та справою всього Українського народу; визнання Російської Федерації джерелом загроз національній безпеці України; необхідністю пошуку нових шляхів забезпечення воєнної безпеки України, — зазначив перший заступник Міністра оборони України Іван Руснак.
Стратегія воєнної безпеки України визначає всеохоплюючу оборону України як комплекс заходів, основний зміст яких полягає: у превентивних діях та стійкому опорі агресору на суші, на морі та в повітряному просторі України, протидії в кіберпросторі та інформаційному просторі; використанні для відсічі агресії всього потенціалу держави та суспільства; застосуванні всіх форм і способів збройної боротьби з агресором, зокрема асиметричних та інших дій для оборони України, з дотриманням принципів і норм міжнародного права.
Перший заступник Міністра оборони України наголосив, що у контексті комплексного підходу основоположними засадами всеохоплюючої оборони є стримування — як готовність до оборони країни та підтримання спроможностей завдати противнику неприйнятних втрат; стійкість — як здатність до тривалого протистояння збройній агресії та взаємодія, як узгодженість дій державних органів, органів військового управління в ході відсічі збройній агресії.
— Слід зауважити, що запропонований у Стратегії воєнної безпеки України підхід до оборони не має на меті досягнення воєнного паритету с противником шляхом тотальної мілітаризації держави, що веде до виснаження економіки. Навпаки пріоритет надається використанню превентивних асиметричних непрямих дій для запобігання ескалації воєнного конфлікту. При цьому передбачається більш широке залучення до виконання оборонних завдань цивільних інституцій держави та потужного руху опору, — зазначив у своєму виступі Іван Руснак.
