Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Понад пів сотні традиційних українських писанок розписали та передали на фронт маленькі львів’яни та їхні батьки. Ініціаторами цього дійства стали протоієрей Петро Політило та майстриня-писанкарка Ірина Кметь. Разом вони організували майстер-клас з традиційного писанкарства, що відбувся в найдавнішому храмі Львова – Церкві святого Миколая Мир Ликійських Чудотворця.
– Цю традицію започаткував, на жаль, нині покійний військовий капелан Андрій Дуда, – розповів протоієрей Петро Політило. – Ми вирішили продовжити його справу. У ці писанки діти вкладають частину свого тепла і душі. Звичайно, кожен подарунок цінний. Але такий, який зробили дитячі руки, цінується найбільше.
– Писанка – це дуже сильний оберіг, – додала Ірина Кметь. – І нехай він оберігає наших солдатів у окопах.
За словами зовсім юної Діани, писати писанки – це цікава, але складна праця, що потребує зосередженості та умінь. А головне, як наголосила маленька майстриня, – це бажання поділитися своїм душевним теплом.
Передачу подарунків на схід організував начальник 58-го будинку офіцерів полковник Віталій Провозін.
– Я щиро дякую всім, хто долучився до цієї роботи, – зазначив він. – І вже завтра-післязавтра ці писанки будуть у руках наших солдатів, які оберігають Україну на східних теренах.
