У 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка чекають на готових повернутися після СЗЧ і гарантують справедливе людяне відношення. Про це розповів…
Військовослужбовець окремої механізованої бригади ЗС України Сергій родом з Вінниччини. Свого часу до війни відслужив строкову. І не планував пов’язувати життя з армією. Але у 2013-2014 роках після участі у Революції Гідності вирішив піти до війська, де й досі несе службу.
— На Майдані я був у 24-й сотні. Після перемоги Революції Гідності з друзями приїхав до нашого батальйону, де згодом почав службу в інженерно-саперному взводі. Звідти нас відправили до Кам’янець-Подільського навчального центру, де ми здобули спеціальність сапера. Повернулися до сектора, де й виконували завдання з розмінування території Луганської області, — розповідає Сергій.
У 2014-му військовий прийшов до підрозділу старшим солдатом. Тепер він старшина, стоїть на посаді командира взводу.
— У 2014 році в мене вже були дружина, донька. За час служби народився син. На початку війни я розумів: якщо загарбники прийдуть до моєї домівки, то життя дітям моїм не буде. З дружиною ми познайомилися ще під час першого Майдану у 2004 році… Моє рішення піти на війну у 2014 році дружина підтримала. Хоча деякі знайомі казали тоді: «Навіщо тобі це? Подумай про родину». Так от — я саме й думав про родину, йдучи на війну, — згадує доброволець.
Каже, що найбільше на війні запам’яталися перші обстріли по позиціях його підрозділу.
— Одне зрозумів, що під час обстрілів точно не можна панікувати, — додає він.
Військовий порівняв матеріальне забезпечення у 2014 році й нині:
— Тепер воно, звісно, покращилося. Бо тоді більшу частину забезпечення брали на себе волонтери. За ці роки також більше уваги стали приділяти бойовій підготовці. Часто проводяться курси з мінної безпеки. У навчальних центрах допомагають канадські колеги, готують наших інструкторів. І наші інструктори кваліфіковано навчають нас, бо теж мають чималий досвід виконання завдань у миротворчих місіях та в АТО/ООС. Наші інструктори заточені під наші бойові умови й це важливо.
