Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Микола служить санітарним інструктором в окремій механізованій бригаді ЗСУ. Йому 21 рік і він уже вдруге виконує завдання в районі проведення ООС.
— Коли навчався в медичному коледжі, там цілий поверх займали портрети героїв сьогоднішньої війни. Мабуть, тоді вирішив, що піду до Збройних Сил надавати допомогу нашим військовим. Бо медики завжди в армії потрібні. Після випуску з коледжу у 2019 році підписав контракт із ЗСУ. Пройшов курс молодого бійця й потрапив до своєї бригади на посаду санітарного інструктора, — згадує Микола.
За його словами, батьки завжди підтримували будь-який вибір сина.
— Коли повідомив про те, що йду до війська, вони, звичайно, переживали, бо я буду в районі бойових дій. Але з повагою поставилися до мого рішення, — розповідає військовий.
Він каже, що для успішної роботи санітарним інструктором важливі передусім знання.
— Важлива й така риса характеру, як холоднокровність. У будь-якій ситуації завжди потрібно мати холодну голову. Бо якщо почнеш панікувати, то кваліфікованої допомоги надати не зможеш, — радить санінструктор.
Він додає, що під час служби вже пройшов тижневе навчання на одному з полігонів з канадськими інструкторами.
— Вони передавали свій досвід. Через те що ми переходимо на стандарти НАТО, наші медики вже почали працювати за натовськими протоколами. Відмінностей у нашій роботі й роботі канадців небагато. За тиждень навчання я вдосконалив знання й навички, — зазначає Микола.
Хлопець згадує, як вперше довелося допомагати пораненому.
— Тоді ми приїхали на точку евакуації… Це місце, де ми перевантажуємо поранених з машини, яка приїжджає з першої лінії, до нашого транспорту. Щоб надати більш кваліфіковану допомогу, встановлюємо внутрішньовенні катетери, перебинтовуємо, зупиняємо кровотечу, детальніше оглядаємо пораненого. Потім приїжджаємо до стабілізаційного пункту, де вже лікарі надають кваліфіковану допомогу… Тоді у військовослужбовця була контузія. Ми встановили катетер і перевезли контуженого до стабілізаційного пункту. Я дуже нервувався. Але колеги потім сказали, що по мені цього не було видно. Мабуть, тому що старався тримати себе в руках.
