Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Цього року виповнюється сто років від першого масового штучного голоду, тричі спровокованого більшовиками проти українців.
Страшний голод 1921–1923 років, Голодомор-геноцид 1932–1933 років та повоєнний масовий голод знищили десятки мільйонів наших співгромадян. А таке не має бути забутим! В ексклюзивному інтерв’ю директорка Інституту Світлана Маркова озвучила для АрміяInform плани роботи свого закладу на поточний рік.
Довідково. Інститут дослідження Голодомору створено у 2018 році як філіал Національного музею Голодомору-геноциду. Він є першою державною інституцією, яка займається комплексним дослідженням злочинів голодоморів в Україні. Заклад здійснює системні наукові дослідження передумов, вчинення і пролонгованих наслідків навмисного знищення українців.
«Наша робота не припиняється ані на день»
День пам’яті жертв голодоморів відзначається в листопаді, але, за словами директорки Інституту, докторки історичних наук Світлани Маркової, робота над вивченням цієї теми та оприлюднення її результатів триває безперервно: «Нещодавно, наприклад, ми провели спільну науково-практичну конференцію з Херсонським державним університетом на тему актуальних проблем історичної освіти. У межах цього заходу були представлені ключові науково-освітні напрацювання нашого Інституту за останній період».
Інститут активно готується до проведення восени двох ключових міжнародних наукових конференцій. Перша з них буде присвячена 100-річчю масового штучного голоду 1921–1923 років, друга — Голодомору-геноциду 1932–1933 років.
За словами Світлани Маркової, друга конференція вже стала традиційною, оскільки Інститут, який вона очолює, організовує цей захід щороку — до чергових роковин Голодомору.
«Торік до цієї конференції ми долучили політологів, соціологів, психологів, психіатрів, психотерапевтів, інших спеціалістів, і скоро вийде збірник за її матеріалами, — розповіла Світлана Василівна. — Серед інших заходів, де ми будемо співорганізатором, — третя наукова конференція студентів, аспірантів, молодих вчених «Відгомін лихоліття», яка відбудеться в листопаді на базі кафедри історії України Одеського національного університету імені Мечникова».
Співробітники Інституту читатимуть лекції з усіх доступних інформаційних майданчиків
Разом із суто науковими заходами Інститут планує проведення широкої інформаційно-просвітницької кампанії, приуроченої до національного Дня пам’яті. Співробітники Інституту читатимуть лекції з усіх доступних інформаційних майданчиків, даватимуть інтерв’ю на тему Голодомору 1932–1933 років тощо.
Найближчим часом має вийти друком перший в Україні навчальний посібник для вчителів історії та громадської освіти «Голодомор 1932–1933 років — геноцид української нації». Будуть також опубліковані результати кропіткої кількарічної праці науковців Інституту з дослідження так званих «чорних дощок», у які Кремль заносив цілі села так званих продовольчих боржників, внаслідок чого їх потім знищували фізично.
Крім того, готуються до виходу у світ дві роботи знаменитого українського науковця, доктора історичних наук Василя Марочка: одне з досліджень проливатиме світло на проблему, пов’язану із жертвами Голодомору, друге — про роль найближчого поплічника Сталіна В’ячеслава Молотова у вчиненні злочину геноциду української нації.
