Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
 
	
Військовослужбовцю окремої механізованої бригади Володимиру 45 років, у нього троє дітей, але своє місце нині він бачить тільки у війську.
— Я сам із Кіровоградщини. У 1997 році був призваний на строкову службу, після цього навчався в школі прапорщиків і далі служив за контрактом. У 2003 році відбулось скорочення, тому пішов на «цивільні хліба». У квітні 2014 року був мобілізований — служив у Донецькому прикордонному загоні. Тримали водний кордон — Білосарайську косу, Мелекіне. Виконували завдання в районі Успенки, Мар’їнки, Савур-могили… Демобілізувався, повернувся до мирного життя. Але довго не витримав, бо війна продовжувалася. Знову підписав контракт, — розповідає військовий.
Додає, що родина з розумінням поставилася до його рішення.
— Я не можу сидіти вдома, доки війна триває. У мене дружина, троє дітей — дві доньки та син. З родиною спілкуюся щодня. Вони розуміють, де я перебуваю і чому. Підтримують… Коли вирішив повернутись до армії, оточуючі по-різному реагували. Тому тим, хто тут не був, важко пояснити, чого я зараз на війні. Я просто відчуваю, що повинен бути тут, — наголошує Володимир.
Каже, якщо порівнювати нашу бойову підготовку у 2014 році і нині, то різниця відчутна:
— Бо тоді забирали людей до війська з трактора, із заводу. Але нині, слава Богу, навчилися — і воювати, і зброєю користуватись, і берегти себе.
Військовослужбовець запевняє, що якщо ворог знов піде вперед, то йому доведеться мати справу із сильною українською армією.
— Наш противник чомусь вважає, що краще взяти до рук зброю і загарбати чуже. Вони здатні лише, як у 2014 році, вивозити заводи звідси, а зробити щось добре — ні. Нам, українцям, чужого не треба, але свого — не віддамо. Для того і стоїмо тут. Як казав Роман Шухевич: «Ми воюємо не тому, що ненавидимо тих, хто попереду нас, а тому, що любимо тих, хто позаду. Ніхто з нас відступати не буде». Боротимемось за свою землю, за свої родини, за свою державу. Батьківщину не вибирають, її треба любити і берегти.
@armyinformcomua 
 
   
   
 
    Днями відбулася робоча зустріч Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України та Наглядової ради Агентства оборонних закупівель.
 
   
   
 
    Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні повідомив про підготовку 20-го пакета санкцій ЄС, деталі щодо ситуації в Покровську, а також про те, що українська розвідка встановила точні адреси місцезнаходження понад 300 українських дітей, викрадених росією.
 
   
   
 
    На Оріхівському напрямку 26 жовтня 2025 року підрозділи 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» майстерно відбили зухвалу атаку противника, коли близько десяти російських штурмовиків на мотоциклах спробували раптово прорвати українську оборону.
 
   
   
 
    На Лиманському напрямку один окупант потрапив у поле зору одразу двох українських екіпажів БПЛА — тому момент ураження FPV-дроном батальйону «Signum» випадково зняв безпілотник суміжного підрозділу.
 
   
   
 
    Прикордонники викрили на Волині канал незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків до Євросоюзу.
 
   
   
 
    Українські аеророзвідники стали свідками вельми невдалої спроби пораненого російського загарбника позбавити себе страждань.
Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
 
             
             
            