Насамперед завдяки його творам широкому загалу відомі візуальні образи українських військовиків часів Української революції 1917‒1921 років та почасти боротьба Української Повстанської…
Віталій на позивний «Малиш» до війни жив досить безтурботним життям. Родом – з-під курортного Скадовська – будинок за 15 км від морського узбережжя, як тільки дозволив вік, пішов працювати барменом, заробляв непогано… В армії хлопець не служив через певні проблеми зі здоров’ям та й не особливо рвався… Зізнається: якби хто сказав, що шість років не купатиметься в морі – ніколи б не повірив. Натомість чоловік уже сьому ротацію на фронті, а про цивільне життя згадує все рідше.
– До військкомату пішов сам, – пригадує «Малиш». Як зараз пам’ятаю – стою, невпевнено тупцюю перед входом, аж раптом бачу свого колишнього вчителя із «Захисту України», виявилось, що його мобілізували. Він одразу: «Ну що пішли служити?» Разом зайшли до військкома, вчитель сказав, що за мене ручається. А потім все закрутилось, немов у пришвидшеній зйомці… Швидко додому, зібрав речі й того ж дня виїхав до «навчалки».
За параметрами «Малиш» – зовсім не малий… Свій позивний отримав ще на Широкому Лані, коли під час проведення електричного кабелю у палатці довго тримав 70–кілограмового побратима на витягнутих руках.
– Драбини не могли знайти, то я й запропонував потримати хлопця. Що там тих 70 кг? Тоді мене жартома й нарекли «Малишом». Починав службу я по мобілізації, в батальйоні «Донбас», гаубичній батареї. Пізніше підписав контракт із батальйоном «Хортиця», служив у роті вогневої підтримки. Із 2018-го служу в окремій мотопіхотній бригаді, − згадує «Малиш».
Звісно, за сім ротацій у бойових частинах «Малиш» побував багато де. Це і Костянтинівка, Кримське, Новолуганське, Маріупольський напрямок…
– Перше сиве волосся з’явилось у Мар’їнці у 2016-му. Надто неспокійний був період. Добре, що батьків вмовив не дивитись новини по телевізору. Бо траплялось, що по 3-4 дні не було змоги вийти на зв’язок, а фронтові зведення змушували матір сидіти на таблетках…− каже Віталій.
І хоч за віком чоловік ще зовсім молодий, зізнається, що війна по здоров’ю вдарила серйозно. Та для нього завжди був прикладом Сашко на позивний «Вінниця», який повернувся на службу із протезом замість ноги… Тож служити планує до перемоги, на менше колишній бармен не згоден!
