Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Про домашнє насильство в Україні не люблять говорити. Ми звикли «не виносити сміття з хати». Тому тисячі українців, як жінок, так і чоловіків, мовчки страждають від фізичної, психологічної, сексуальної, економічної агресії. Перший крок до подолання цього явища — розпізнати його. І знати, куди звертатися, якщо потрібна допомога. Адже держава має дієві механізми підтримки постраждалих від домашнього насильства. А воно буває різним. Наприклад, коли вас обмежують у спілкуванні з друзями чи колегами, принижують або шантажують за допомогою грошей — це така ж наруга над вашою гідністю та зневаження рівності, як і побої.
Є чіткий алгоритм дій у таких ситуаціях. Оскільки реагування на домашнє насильство потребує комплексного підходу, відповідні заходи здійснюють кілька органів влади, зокрема Міністерство внутрішніх справ, Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції й інші.
Наприклад, ви можете отримати безоплатну правову допомогу, щоб розв’язати наявну проблему — для представництва ваших інтересів в суді, складання необхідних документів, розподілу майна, позбавлення батьківських прав для захисту дитини від агресії тощо. Або отримати тимчасовий прихисток у притулку для потерпілих від домашнього насильства чи допомогу у пошуку роботи, щоб подолати економічну залежність від домашнього агресора.
Стати частиною Євросоюзу означає — передусім розділити європейський світогляд. Тому ми маємо «виносити сміття з хати». Розпізнавати прояви домашнього насильства й долати його. Стверджувати гідність і рівність.
Докладніше про урядову інформаційну кампанію EUкраїна тут: https://association4u.in.ua/
