Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
Володимир Павлович Широбоков ― відомий український мікробіолог, вірусолог, академік НАН України і НАМН України. У розмові з кореспондентом АрміяInform він розповів, чому з мікробами слід бути «на Ви» і чому сам поспішає вакцинуватися від коронавірусу.
Виникнення нової пандемії було історично передбаченим
― Володимире Павловичу, розкажіть про себе. Як давно в науці?
― Я ― шістдесятник, працюю вірусологом понад 50 років. Займаюсь викладацькою діяльністю в медуніверситеті, очолюю кафедру мікробіології, вірусології та імунології достатньо давно. У мене потужний науково-педагогічний колектив ― чотири доктори наук, 20 кандидатів наук. Працюємо інтенсивно над різними питаннями у сфері мікробіології, вірусології й імунології. Крім того, займаюсь видавницькою діяльністю ― підготував низку видань на різних мовах національного підручника з мікробіології, вірусології та імунології, до розробки якого залучили більшість кафедр України.
― Коли розпочалась пандемія, які були Ваші враження? Що було відомо про коронавірус? Чи готова була українська наука сприймати такі виклики?
― Я знайомий з могутністю світу мікробів. І повірте, з ними треба бути «на Ви». Це колосальний корисний фактор у біосфері. На мікробах ґрунтується все життя на Землі. Але, на жаль, інколи вони стають патогенними й хвороботворними. Цікаво, що саме людина і примушує їх змінюватись. Застосування протимікробних засобів, різноманітних препаратів боротьби з мікробними збудниками в рослинництві, у сільському господарстві, техногенне забруднення довкілля ― це призводить до мутацій і до появи нових патогенних форм.
Пандемія не стала несподіванкою для мене, чесно скажу. Людство постійно стикається з новими патогенами, які викликають серйозні захворювання. За останні 30 років виникло близько 70 нових, так званих емерджентних, інфекцій. Вони виникають раптово, зненацька і стрімко починають свій шлях у популяціях тварин або людини.
Людство постійно стикається з новими патогенами, які викликають серйозні захворювання. За останні 30 років виникло близько 70 нових, так званих емерджентних, інфекцій. Вони виникають раптово, зненацька і стрімко починають свій шлях у популяціях тварин або людини.
Коронавіруси людини відкриті ще у 1965 році, але поводили себе не дуже агресивно, викликали звичайні гострі респіраторні захворювання. Сьогодні 14% людей мають антитіла проти коронавірусних інфекцій, які не належать до пандемічних. У 2002-му в Китаї з’явилася нова емерджентна коронавірусна інфекція ― тяжкий респіраторний синдром ― дуже близьке до ковіду-19 захворювання, але з більшою летальністю. Збудника інфекції назвали SARS ― CoV. У 2012 році з’явився ще один емерджентний, дуже патогенний коронавірус на Близькому Сході ― MЕRS-CoV. Обидва збудники походять від кажанів. На щастя, ці епідемічні спалахи не переросли в пандемію. Тож виникнення нової пандемії було історично передбаченим.
Як вірусолог, я знав про те, що це початок нової хвороби. А нова інфекція завжди має великий руйнівний потенціал. З часом відбувається поступове пристосування збудника до людського організму. У кожної інфекції є певний історизм. Він притаманний і для цієї хвороби.
У кожної інфекції є певний історизм.
Ковід ― не біологічна зброя…
― Дональд Трамп особливо наполягав, що це спеціальний вірус, вигаданий для знищення людства. Цікаво, що і Люк Монтаньє ― нобелівський лауреат, який відкрив ВІЛ і нині працює в Китаї, не виключає лабораторного походження нового коронавірусу. Як Ви ставитесь до тієї думки, що ковід ― біологічна зброя?
― Я не підтримую цю точку зору. Знаю, що Інститут вірусології в Ухані ― дуже потужний, з прогресивними цивілізованим підходами, там дотримуються усіх заходів безпеки. Переконаний, що витік збудника з лабораторії не міг статися. До того ж і комісія ВООЗ підтвердила: це фейкова версія. Хоча це питання залишається дискусійним.
Оригінальні українські вакцини. Коли?
― За Вашими прогнозами, я так розумію «далі буде…» Як підготуватись до наступних пандемій?
― Віруси мутуватимуть завжди. І час від часу ми повертатимемося до цих проблем. Має бути стратегія у країні щодо правил поведінки при появі нової інфекції. Це не остання емерджентна інфекція з руйнівними наслідками для людства, а закономірний процес, який повторюватиметься. Слід створювати стратегічний план відповіді на ці виклики. На жаль, його не було і немає не тільки в нас, але й в інших країнах світу. Світ виявився неготовим до нової пандемії. Сьогодні про це думають на державному рівні всі країни у світі.
Це не остання емерджентна інфекція з руйнівними наслідками для людства, а закономірний процес, який повторюватиметься. Треба створювати стратегічний план відповіді на ці виклики.
― Коли Україна розпочне виробництво власної вакцини? Чи є вже розробки?
― Можу вам сказати, що вже активно ведеться робота. Українські науковці запропонували вакцину принципово нового типу, на основі внутрішнього нуклеопротеїдного антигену. Цю пропозицію втілюють в життя науковці Діапрофмеду в Києві разом із відомим американським вірусологом Михайлом Фаворовим. Під час зустрічі з Президентом України ми доводили, що це перспективний підхід і цю ініціативу слід підтримати.
Другий розробник ― і водночас джерело сподівань України ― у Львові в Інституті біології клітини НАНУ, який очолює академік НАН України Андрій Сибірний. Тут науковці запропонували вакцину на основі S-антигену, яку одержуватимуть на рекомбінантних дріжджах. Цю ідею підтримав також Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАНУ. І це теж оригінальний підхід. Створення вакцини ― це наукомісткий тривалий процес. Поспішати не можна, слід вивіряти кожен крок.
У Львові в Інституті біології клітини НАНУ, який очолює академік НАН України Андрій Сибірний, науковці запропонували вакцину на основі S-антигену, яку одержуватимуть на рекомбінантних дріжджах. І це оригінальний підхід.
Попри те, що у світі є готові вакцини, наші українські теж доцільно розробляти, тим паче за такими оригінальними підходами. Наука нині дуже вартісна. В Україні, на жаль, бракує необхідних фінансових ресурсів. Без інвестицій розвитку успіху не досягти. А це мільярди доларів…
― Скільки ще нам страждати від цього штаму? Який Ваш прогноз?
― Цього року не закінчиться ця історія. Наприклад, під час дослідження людей, які вже перехворіли, вони можуть через певний час заражатися знов, інколи з іншим перебігом захворювання, симптомами. У коронавірусів є оригінальний механізм генетичної мінливості, який вирізняє їх від інших мікробів. Він реалізується через особливий спосіб реплікації мРНК відразу кількох типів, нерідко зі зміненими властивостями.
― Яка якість вакцин, які нині є в Україні? Чи можна не боятись вакцинуватись?
― Я неодноразово казав: всі вакцини, зареєстровані в нас, сертифіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я, перевірені й безпечні. Повірте, сертифікація ― це дуже складний процес. У Росії, приміром, «Супутник» пройшов тільки свою реєстрацію, не ВООЗ. Ті, які отримуємо ми, ― всі зареєстровані. Українці ― не кролики, гарантії якості вакцин є, хто б що не казав….
Повірте, сертифікація ― це дуже складний процес. В Росії, приміром, «Супутник» пройшов тільки свою реєстрацію, не ВООЗ. Ті, які отримуємо ми ― всі зареєстровані.
Відмова від вакцинації ― шлях у середньовіччя…
― Якщо не таємниця, особисто Ви будете вакцинуватись?
― Я записався в усі доступні мені черги (сміється). Чекаю… Міськадміністрація написала, що люди, які мають певні заслуги, в першу чергу вакцинуються. Я академік двох академій наук ― Національної і Медичної. Мабуть, маю право. Подав заявку і до адміністрації вишу, де викладаю. Хто раніше запропонує, там і зроблю…
― Я спочатку відмовилась, але, мабуть, вже шкодую про це. Треба було з вами поговорити раніше…
― У жодному разі не відмовляйтеся. Це єдиний спосіб зберегти здоров’я. Якщо ми всі відмовимось від вакцинації, а такі випадки, на жаль, непоодинокі навіть серед працівників медичної сфери, це нас відштовхне до середньовіччя. Ми самі даємо шанс розвиватися інфекціям.
Повірте, постійно виникали загрози. Приміром, у 1918 році іспанка забрала 50 млн життів. Згадайте і віспу натуральну, яка на той світ відправила сотні мільйонів. Її подолали саме завдяки тотальній вакцинації. Почалась програма у 1958-му, а в 1976 році був останній випадок цього захворювання. І відтоді ми не потерпаємо від цієї страшної пошесті. Також наближаємось до ерадикації поліомієліту. Вакцинація ― цивілізований сучасний підхід, без якого людство не зможе існувати!
Згадайте віспу натуральну, яка забрала багато сотень мільйонів життів. Її подолали саме завдяки тотальній вакцинації. Почалась програма у 1958-му, а у 1976 році був останній випадок цього захворювання. І відтоді ми не потерпаємо від цієї страшної пошесті.
Смерті від ковіду не буде. Це гарантує кожна вакцина, нині запропонована українцям
― Нині багато пишуть і говорять про побічні ефекти вакцинації. Інформації вдосталь. Але є особливі випадки. Наприклад, якщо людина мала онкологічне захворювання, чи не нашкодить щеплення здоров’ю?
― Щодо онкології, я не думаю, що вакцинація зашкодить. У будь-якому випадку консультація лікаря не завадить. Кожна вакцина має свою інструкцію. Протипоказання різні є, звісно. Наприклад, вагітність, виражені алергічні захворювання. Але в цілому кожна вакцина контролюється щодо мінімальної шкідливості після введення в організм людини. Ускладнення будуть мінімальні, не серйозні. Ризик у мільйони разів менший від інфекції. Але смерті у вакцинованого від ковіду не буде. Це гарантує кожна вакцина, нині запропонована українцям.
― Тобто, коли розповідають про смерть після вакцинації, причини варто шукати в іншому?
― Це фейки, абсолютні фейки!
― Скільки відсотків населення має бути вакцинованим, щоб здобути колективний імунітет і за який проміжок часу це слід зробити, аби досягти максимального ефекту?
― Це серйозне питання. Є така епідеміологічна істина: щоб був колективний імунітет, потрібно 95% імунізувати ― це класика. Але відчуватися результат буде, коли досягнемо принаймні 60%. Тільки тоді вже можна спостерігати певне зменшення поширення інфекції. Чому лише певне зменшення? Бо 40% залишатимуться не імунними, і вірусу буде кого інфікувати.
Епідеміологічна істина: щоб був колективний імунітет, потрібно 95 % імунізувати ― це класика. Але відчуватися результат буде, коли досягнемо принаймні 60%.
― Якщо людина вже перехворіла ковідом, варто вакцинуватись?
― Я переконаний, що в більшості випадків потрібно. Поясню чому. Імунітет після занесення інфікування ― від 4 до 6 місяців. Усе залежить від реактивності імунної системи та індивідуальних особливостей організму. Але після цього кількість антитіл у крові, вироблених при захворюванні, зменшується нижче того рівня, який захищає від повторного зараження. По-друге, вірусні мутанти можуть уникати дії тих антитіл, які захищають від захворювання. І це теж ризик. Вірус може зберігатися в організмі після перенесеного захворювання в певних нішах. Приміром, коронавірус здатний розмножуватись в епітеліоцитах кишківника. Людина вже не має клінічних проявів, а вірус продовжує перебувати в організмі. Є низка факторів, які мене переконують: попри те, що людина перехворіла, слід зробити щеплення. Певна затримка у вакцинації можлива лише у випадку, якщо людина нещодавно перенесла захворювання і у неї лабораторно доведено достатньо високий рівень специфічних антитіл.
― Чи не буде гірше після вакцинації, якщо антитіла в крові є?
― Навпаки. Введення вакцини на тлі ще існуючих антитіл тільки збільшить шанси уникнути інфікування в майбутньому. Вторинна імунна відповідь буде потужнішою за першу. Переконаний, незважаючи на те, перенесла людина захворювання або ні, вакцинуватись потрібно.
Переконаний, незважаючи на те, перенесла людина захворювання або ні, вакцинуватись потрібно.
― Якщо робитиме щеплення вже заражена людина, не нашкодить?
― Якщо вакцина введена до початку клінічних проявів, вона тільки стимулюватиме імунну систему на боротьбу з хворобою.
― Чи є якісь особливі методи підготовки до вакцинації?
― Ніяких підготовок не потрібно. Йдіть і підставляйте плече!
― Вітаміни?
― Вітаміни ― плюс. Раджу попити вітамін D3, цинк, вітамін С, полівітаміни. Чим міцніший організм та його імунна відповідь, тим менший ризик інфікування. Одних фруктів і овочів недостатньо. У цю пору року потрібно штучно допомогти організму протистояти хворобам.
― Чому проводять щеплення у два етапи?
― Є певна імунологічна закономірність. Після першої вакцинації відбувається перша зустріч імунної системи з антигеном і первинна імунна відповідь. При повторному введенні, коли вже сформувалась первинна імунна відповідь, вторинна реакція після зустрічі з вакциною розвивається у кілька разів потужніше. Первинна відповідь буде, але вона не забезпечить достатнього рівня антитіл. При повторному введенні вакцини рівень антитіл досягне найвищого рівня.
При повторному введенні вакцини рівень антитіл досягне найвищого рівня.
― Але вистачить цього на рік, так?
― На жаль, як і при грипі, вакцинацію потрібно повторювати щороку, а мабуть, і частіше.
― Ми можемо сподіватися, що згодом не потрібно робити щеплення, коли з’явиться колективний імунітет?
― Коли не буде такого поширення і циркуляції, я однак не сподіваюсь на диво. Буде приблизно так, як і за сезонного грипу. Від грипу вакцинуються не всі. Для вірусу таким чином є достатній матеріал, щоб інфікувати. Я, наприклад, і моя родина, останні 25 років щороку вакцинуємось від грипу й жодного разу не захворіли. Це дуже ефективний спосіб запобігання. Так само буде і з ковідом.
― Якщо першу отримав дозу вакцини, а другу ні?
― Щось та дасть…
― Вакцинація проти ковіду для дітей з якого віку можлива?
― З 18 років. Уважаю, що саме дітки ― матеріал для передачі вірусу. Школи, садочки… Там основне інфікування і відбувається. Вони приносять до батьків інфекції. Самі переносять легко. Будуть вакцинувати і їх згодом. Поки що Всесвітня організація охорони здоров’я остаточної відповіді не надала.
― Провели щеплення. На які побічні ефекти чекати?
― Підвищення температури, зрідка до 38 градусів. Інколи виникають місцеві реакції ― припухлість, невеликі алергічні реакції. Але це все норма. Лякатися цього не потрібно. Такі симптоми супроводжують будь-яке щеплення. Це не ті ускладнення, яких треба боятися.
Підвищення температури, зрідка до 38 градусів. Інколи виникають місцеві реакції ― припухлість, невеликі алергічні реакції. Але це все норма. Це не ті ускладнення, яких треба боятися.
― Це правильне твердження, що тільки здорова людина може вакцинуватися?
― Гадаю, не треба чекати. Це не несе погіршення здоров’ю аж ніяк. Якщо у вас нормальна температура тіла, немає виражених симптомів захворювання, не зволікайте!
Якщо у вас нормальна температура тіла і немає виражених симптомів захворювання, не зволікайте!
― В усьому світі антивакцинальна кампанія в розпалі. «Нові гени отримуємо», «чіпи» в організмі… Навіщо це робиться, як вважаєте?
― Не знаю, кому це вигідно, та і до ковіду була така кампанія. Це роздування абсолютно невиправдане і дуже шкідливе. Люди, не знаючи правди, передають інформацію, яка абсолютно не відповідає науковим ствердженням. Цитують вигадки. Але не тільки в нас ця проблема, а й в інших державах теж.
― Дякую, Володимире Павловичу, за цікаву бесіду!
Інтерв’ю записала Тетяна МОРОЗ
