Військовослужбовці закріпилися в підвалі с. Олексіївка на Сумщині і весь цей час коригували вогонь та брали участь у знищенні окупантів. 5 грудня 2025 року за особисту мужність і героїзм,…
У районі проведення ООС в землі залишаються тисячі вибухонебезпечних предметів, які мало не щодня виявляють й ліквідовують українські сапери. З початком російсько-української війни уряди різних держав-партнерів виділяють Україні значні кошти для розмінування, бо розуміють: для очищення територій знадобиться не один десяток років. На жаль, часто трапляються випадки мінно-вибухових травм як серед наших військових, так і цивільних. З огляду на це, кореспонденти АрміяInform побували на занятті з тактичної медицини у 8-му навчальному Чернігівському центрі Державної спеціальної служби транспорту Міноборони.
Слід розуміти, що випадки при мінно-вибухових травмах бувають дуже різними. Втім, такмеди використовують чіткий алгоритм CABC для проведення первинного огляду потерпілого.
Довідково: Алгоритм CABC: С — критична кровотеча (Critical bleeding); А — прохідність дихальних шляхів (Airway); B — дихання (Breathing); С — кровообіг (Circulation).
Критичні кровотечі
Фельдшер інженерно-саперного взводу роти спеціальних робіт 8-го навчального Чернігівського центру Державної спеціальної служби транспорту Міноборони України старший сержант Михайло Вороний розповів, що насамперед при мінно-вибуховій травмі слід перевірити пораненого на наявність критичних кровотеч, що загрожують його життю. В разі виявлення — необхідно зупинити кровотечу. Для цього треба швидко накласти кровоспинний джгут типу турнікет чи есмарха, або зробити його з підручних засобів.
Після цього затягнути його якнайвище над раною поверх форми. Рукою або коліном надавити на точку стиснення артерій на пораненій кінцівці. У разі явної кровотечі з рани, використати прямий тиск на неї рукою та тиском на місце кровотечі бинтом, марлевим тампоном. Михайло наголошує: незначні порізи та рани варто перев’язувати після закінчення первинного огляду.
Слід пам’ятати, що після накладання джгута, необхідно на ньому або на видному місці написати дату і час. Це дозволить медикам на різних етапах надання допомоги розуміти, скільки часу джгут ще може залишатися в одному положенні.
Прохідність дихальних шляхів
Наступним пунктом алгоритму є перевірка дихання. Якщо поранений непритомний і в нього відсутні ознаки дихання або воно порушене, треба оглянути ротову порожнину на наявність уламків зубів, осколків тощо й видалити їх. Упродовж 10-20 секунд перевірити дихання за системою чую, бачу, відчуваю. Тобто спостерігаєте за рухом грудної клітини, відчуваєте тепло, яке видихає потерпілий, чуєте рух повітря дихальними шляхами.
Також, за потреби, слід встановити назофарингіальний повітровід. Вони бувають різного розміру. Тому, щоб зрозуміти, який розмір підходить для потерпілого, слід виміряти відстань від його мочки вуха до крила носа.
Дихання
Після його встановлення переконуємося в тому, що людина, доки чекатиме на кваліфіковану медичну допомогу, дихатиме і надалі.
Варто перевірити характер дихання: симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання, визначити частоту дихання (норма 16-18 вдихів на хв.), глибину вдихів і пасивність видихів, чи симетричні рухи грудної клітини. За наявності напруженого пневмотораксу необхідно виконати голкову декомпресію.
Кровообіг
Під час наступного етапу огляду слід визначити наявність пульсу на променевій та сонній артеріях. Потім провести капілярний тест — натиснути на нігтьову пластину, при цьому вона бліднішає і в нормальному стані набуває рожевого кольору за 2 секунди. Також варто оцінити колір слизових оболонок та шкіри у носо-губному трикутнику. Зміна кольору може свідчити на невидиму (пропущену) кровотечу.
Далі оцінюють температуру кінцівок, звертаючи увагу на інші симптоми, які б свідчили про зміни у системі кровообігу: такі, як порушення свідомості. Лише після цих кроків під час первинного огляду, пораненого перевіряють на наявність інших ушкоджень — гематом, деформацій кісток тощо.
Слід додати, що алгоритм CABC застосовують переважно в жовтій зоні, тобто, коли поранений і той, хто надає допомогу, вже не перебувають під прямим вогнем противника. Залежно від кількості часу, можна проводити й інші маніпуляції. Але переважно пораненого після цього алгоритму евакуйовують для надання медичної допомоги.
Фото: Дмитро Юрченко
