ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

«Коли не проводжу операції, то наче втрачаю сенс життя» – кавалерка «Ордена княгині Ольги» Вікторія Паламарчук

Life story
Прочитаєте за: 6 хв. 8 Березня 2021, 15:16

Пацієнти та персонал Військово-медичного клінічного центру Східного регіону вже давно не дивуються потужному «роверу», який щоранку за сприятливої погоди паркується біля закладу. Усі звикли до тендітної брюнетки на мотоциклі. Знають: на службу приїхала лікарка-травматолог майор медичної служби Вікторія Паламарчук.

…Життєва стежка Вікторії, як вона сама вважає, складається із низки випадковостей, які їй дарує доля. Хоча, коли знайомишся з дівчиною ближче, розумієш, що іншої професії, ніж військовий медик, для неї не судилося.  Адже головна мотивація її роботи – служити людям, рятуючи їхні життя.

З фізика-математика – у лікарі-травматологи

Навчаючись в одному із найпрестижніших закладів середньої освіти – Рішельєвському ліцеї в Одесі – ані лікарем, ані військовослужбовцем Вікторія ставати не планувала. Неодноразова призерка обласних олімпіад з фізики та математики, яка із золотою медаллю закінчила ліцей, за співбесідою була зарахована в Одеський національний університет ім. Мечникова на спеціальність «прикладна математика». Проте дівчина вирішила перевірити рівень своїх знань та подала документи ще в кілька вишів. І яким же було її здивування, коли вона пройшла на бюджетну форму навчання на факультет «лікувальна справа» в Одеський національний медуніверситет.

– Мені здається, що я втілила в життя потаємну мрію моєї мами. З її боку мій прадідусь був хірургом, а прабабуся – операційною медсестрою. Вони разом пройшли Другу світову війну. Бабуся ж працювала під час війни санітаркою в мобільному шпиталі. Тож коли на мене буквально «звалилася» можливість вчитися на лікаря, мама сказала: «Пробуй, такий шанс буває один на мільйон», – пригадує жінка.

Обрати спеціалізацію «травматологія» Вікторії також допоміг збіг обставин. Спочатку дівчина вагалась між генетикою, яка ближча до математики та інформатики, та більш прикладним напрямком – хірургією. Проте на практиці після 2 курсу, що проходила в одеському Військово-медичному клінічному центрі, склалося так, що більшість студентів пішли в загальну хірургію. Практикуватися в травматології охочих майже не було.

– Уже перший день практики показав, що через велику кількість студентів в абдомінальній хірургії не було можливості щось робити. Тож вирішила поміняти її на травматологію. Там мені одразу запропонували долучитися до операції, дозволили асистувати поруч із операційною медсестрою. Уже після завершення практики я все літо провела у відділенні, ходила на операції, асистувала, робила перев’язки. Напевно, мене зацікавило те, що такого роду хірургія потребує знань і навичок з фізики та біомеханіки. Ще з дитинства я любила працювати з механізмами, конструкторами, щось ремонтувати. Тож у роботі з травмою знайшла практичне застосування своїм знанням з фізики та математики, – розповідає офіцер.

61-й військовий мобільний госпіталь

Після завершення навчання Вікторія Паламарчук працювала в травмпунктах цивільних лікарень в Чорноморську та Білгород-Дністровському. Як каже офіцер, набутий тоді досвід став неоціненним під час війни.

– Працювала із різноманітними випадками, адже в курортних містечках траплялося практично все: від травмування дітей гойдалками до ножових ран та поранень із травматів. Роботи було справді дуже багато. Проте коли в серпні 2014-го почула, що нашим військовим катастрофічно бракує лікарів, особливо хірургів і травматологів, відчула внутрішню потребу щось робити, аби допомогти, – продовжує медик.

Тож за один день Вікторія зібрала документи, пішла до військкомату і вже за два тижні, після проходження  зборів у ВМКЦ Південного регіону, розпочала проходження військової служби в 61-му мобільному госпіталі.

– До мобільного госпіталю я потрапила у найважчий період його роботи, коли до нас нескінченним потоком надходили поранені з Іловайського оточення. Тоді вертольоти з пораненими сідали що п’ятнадцять хвилин. Дві доби медики працювали практично безперервно. Я назавжди запам’ятала хлопців зі страшезними ранами. А вони, попри це, були невимовно щасливі, що вибралися… І я була щаслива від того, що можу їм допомогти, врятувати. Це неймовірно потужна мотивація, яка не дає розслаблятися та впадати у відчай, – говорить травматолог.

Із кінця серпня 2014-го по березень 2017 року Вікторія Паламарчук рятувала поранених та хворих у 61-му військовому мобільному госпіталі, полишаючи його лише на час відпустки. Саме за  роботу в цей період, як єдину  лікарку-травматологиню, що оперує, в районі проведення АТО на той час, офіцерку нагородили «Орденом княгині Ольги» ІІІ ст. У 2017-му Вікторія зрозуміла, що їй потрібно розвиватися далі як фахівцю, тож новим місцем служби обрала заклад, що надає висококваліфіковану медичну допомогу, ­– ВМКЦ Східного регіону.

– Я вирішила поступитися місцем молодим лікарям, які лише випустилися з академії і яким потрібно було напрацювати досвід, що надає військовий шпиталь. До того ж розуміла, що мені необхідно розвиватися в професійному плані. Тому вирішила перевестися в Дніпро, – розповідає Вікторія.

Знання та широка практика травматолога знадобилися знову в мобільному шпиталі в 2019 році. Тоді Вікторія Паламарчук майже 5 місяців надавала допомогу пораненим українським захисникам.

– У той момент я відчула, що потрібна на передовій. Було багато травмувань унаслідок підриву на мінах. Це дуже важкі пацієнти з багатьма пошкодженнями. За 5 місяців я провела 6 ампутацій кінцівок. Був випадок, коли мене покликали в операційну, а прийому пацієнта я не бачила. Здійснила ампутацію. І лише за два тижні, побачивши в журналі прізвище пораненого, дізналася, що це мій знайомий із Дніпра. Чи важко проводити такі операції?  Знаєте, я впевнена в тому, що роблю, і розумію, що можу це зробити добре, тож зайвих хвилювань немає. Я зі всіма працюю абстраговано, з максимальною якістю, – каже жінка.

«Постійно нарощую складність операцій»

Сьогодні майор медичної служби Вікторія Паламарчук – старший ординатор  травматологічного відділення хірургічної клініки ВМКЦ Східного регіону. Вона виконує складні операції при закритих травмах та вогнепальних пораненнях, ортопедичні операції, ендопротезування, кісткову пластику, проводить ампутації тощо.

– Постійно нарощую складність операцій. Найдовші з них тривають по 6-7 годин, це, зокрема, комбіновані, коли оперуємо важкі вогнепальні, вже не свіжі переломи. Такі операції містять і ревізію нервів, і вилучення з рубців кісток, потім їхнє складання, остеосинтез. Це дуже копітка праця. Проте без роботи я не почуваюся щасливою. Коли не проводжу операції, то наче втрачаю сенс життя, – говорить медик.

А ще у Вікторії є захоплення – у 2018 році вона вперше приїхала на службу на мотоциклі. Відтоді майже завжди пересувається на ньому. Із Дніпра їздила в Одесу, Маріуполь, Харків, Кропивницький. Минулого літа лікарка долучилася до мотопробігу Єдності, учасники якого подолали відстань від Ужгорода до Запоріжжя. Дівчина каже, що якби конкурс «Берегиня в погонах-2020» проходив трохи раніше, а не в грудні, то і в Хмільник на Вінниччину приїхала б на байку. До речі, майор медичної служби Вікторія Паламарчук на цьому конкурсі здобула перемогу в номінації «Міс професійна досконалість».

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook
З 2022 року підготовку в рамках місії ЄС пройшли понад 52 тисячі українських військових

З 2022 року підготовку в рамках місії ЄС пройшли понад 52 тисячі українських військових

Заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Олександр Балануца обговорив з Головою військового штабу ЄС генерал-лейтенантом Мікаелем Ван дер Лааном необхідність продовження місії ЄС EUMAM з підготовки українських військових.

В Ужгороді затримали депутата, який вимагав хабарі за відстрочку від мобілізації

В Ужгороді затримали депутата, який вимагав хабарі за відстрочку від мобілізації

Служба Безпеки України разом з Національною поліцією затримали депутата Ужгородської міської ради, якого звинувачують у вимаганні хабарів за відстрочку від мобілізації.

У Києві відбулося чергове засідання Громадської ради Міноборони

У Києві відбулося чергове засідання Громадської ради Міноборони

На засіданні Громадської ради при Міністерстві оборони України головним стало питання виконання заходів Антикорупційної програми та розробки проєкту її нової редакції.

Комбат пояснив, чому попри великі витрати держави на БПЛА бійці все одно збирають донати

Комбат пояснив, чому попри великі витрати держави на БПЛА бійці все одно збирають донати

Командир батальйону безпілотних авіаційних комплексів «Ахіллес» 92-ї ОШБр капітан Юрій Федоренко в ефірі Армія TV відповів на поширене питання про те, чому бійці вимушені збирати додаткові кошти на БПЛА попри великі витрати держави на цю техніку.

У ССО розповіли подробиці нальоту на опорник росіян під Бахмутом

У ССО розповіли подробиці нальоту на опорник росіян під Бахмутом

Операція «Джетта» – одна з багатьох яскравих місій ССО, яка донедавна підпадала під формальне «деталі не розголошуються з міркувань операційної безпеки».

У Сухопутних військах розповіли, куди дзвонити у разі порушень з боку ТЦК

У Сухопутних військах розповіли, куди дзвонити у разі порушень з боку ТЦК

Сухопутні війська Збройних сил України опублікували список контактних номерів, за якими громадяни можуть проконсультуватися з приводу можливих порушень з боку працівників ТЦК та СП.

Захищаємо світ

00
00
00
ВАКАНСІЇ

Командир відділення

від 20000 до 120000 грн

Запоріжжя

Запорізький Центральний ОРТЦК та СП

Водій-слюсаp, військовий

Київ

Морська Піхота ЗСУ

Стрілець – снайпер 155 окремого батальйону територіальної оборони

від 21000 до 51000 грн

Степанівка, Сумська область

Помічник начальника автомобільної та електрогазової служби

від 28000 до 32000 грн

Васильків, Київська область

Водій-електрик, військовослужбовець

від 25000 до 125000 грн

Одеса, Одеська область

Водій

від 20000 до 20000 грн

Житомир

199 навчальний центр ДШВ ЗСУ