Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Громадська організація «Українська військова організація «Спас-23» нині налічує кілька тисяч осіб, серед яких учасники Майдану, добровольці, колишні силовики сектору безпеки України. Голова організації Володимир Волков розповів кореспонденту АрміяInform про засади української військової організації часів Євгена Коновальця та доармійську підготовку молоді.
Старше покоління військових пам’ятає роботу ДТСААФ, що пізніше вже стало відомим як ТСОУ (Товариство сприяння обороні України. — Авт.). На жаль, із часом ця організація зазнала значних реформ і функціональних змін і фактично вся колишня доармійська підготовка та патріотичне виховання зійшли нанівець.
— Переламний 2014 рік показав, що державі потрібно дещо більше ніж просто навчання призовників військово-технічних спеціальностей чи видача водійських посвідчень з певною категорією, — розповідає голова Громадської організації «Українська військова організація «Спас-23» Володимир Волков. — Цього недостатньо. У 2000-х фактично перестала працювати система допризовної підготовки юнаків і розвиток патріотичного виховання молоді пішов на відмираючий самоплив.
Очільники Громадської організації «Українська військова організація «Спас-23» у 2014-му взяли за основу засади української військової організації часів Євгена Коновальця. Адже наближеною до бачення Коновальця системою нині користується більшість армій світу.
— Приміром, зверніть увагу на Ізраїль, Туреччину чи, до прикладу, Швейцарію. Так от, про останню нині кажуть однією фразою: «У Швейцарії немає армії, адже Швейцарія — це суцільна армія». У них дуже добре розвинута служба в резерві. Практично у кожного солдата цієї країни зброя зберігається вдома й у разі воєнної загрози чоловік чи жінка негайно прибувають у свій підрозділ та боронять землю, — продовжує Володимир Волков. — Аби в нас запрацювали такі стандарти, основоположниками яких ми самі й були б, потрібен час, кваліфіковані люди, а головне — організації, які б посилено та професійно цим займалися.
Керівник організації та його колеги навіть підготували законопроєкт про створення й легітимність такої інституції. Проте потрібна підтримка держави.
Наразі організація розробляє конкретні кроки з удосконалення військово-патріотичної гри «Джура», планує на цей рік провести таборові збори з учнівською молоддю. У задумах активістів також включення у цю підготовку допризовників мінімального рівня бойових мистецтв, адже це не лише цікаво, а й корисно.
— Мережа «Спас-23» має представництва в кожній області України, де є підготовлені люди, що пройшли війну. Можемо навчати юнаків доармійської підготовки: стрільби, водіння, єдиноборств, навіть стрибків з парашутом. Вважаю, що давно слід сформувати якісного підрядника для Міноборони, що міг би готувати кадри для нашого війська, — говорить Володимир.
Уже за кілька місяців «Спас-23» планує перенести з нідерландського цвинтаря «Кросвейк» могилу Євгена Коновальця до України й перепоховати його рештки на Аскольдовій могилі.
— Євген Коновалець похований за кордоном у цинковій труні, аби після здобуття Незалежності України його могли перепоховати на батьківщині. Уже майже тридцять років, як живемо у вільній та незалежній державі, проте цього ще ніхто не зробив. Переконаний: український герой має бути похований на тій землі, за яку роками боровся, — підсумував Володимир Волков.
