Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Українці змінили своє ставлення до подій на Майдані Незалежності у 2014 році ― про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного Центром стратегічного розвитку територій за підтримки Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.
Так, за підсумками опитування, масові протести на Майдані у 2013–2014 роках підтримували 48% українців, 23% ― не підтримували владу, однак були проти будь-яких масових заворушень.
Водночас 11% опитаних респондентів заявили, що на момент протестів для них це не було важливо, а 6% ― підтримували чинну на той момент владу.
При цьому найбільше протести на Майдані підтримували мешканці західних регіонів ― 83%, найменше ― жителі сходу ― 17%. У центрі та на півдні Революцію Гідності підтримали 46% і 29% респондентів.
Серед причин виходу на Майдан 58% учасників опитування називають побиття студентів у Києві 30 листопада 2013 року, 55% ― відмову експрезидента Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом та оголошення курсу на митний союз із Росією.
Ще 40% українців переконані, що на протест людей вивело бажання негайно усунути від влади Януковича, 21% ― люди виходили на Майдан за гроші. 8% заявляють, що протестувальників вивели на вулиці опозиційні політики.
Як констатують аналітики, сьогодні найбільше українців підтримують твердження, що Революція Гідності мала характер загальнаціонального протесту (69%) і вона стала можливою завдяки активній підтримці киян (67%). Водночас 64% опитаних респондентів згодні з тим, що Революція відбулася завдяки солідарності різних регіонів, 60% ― що Майдан був самоорганізацією громадян. І тільки 21% українців згодні, що Майдан ― це модель ідеального суспільства.
Довідково: Соціологічне опитування відбулося на замовлення Національного музею Революції Гідності і проводилося шляхом інтерв’ю з 4 по 18 грудня 2020 року Центром стратегічного розвитку територій. Було опитано 2188 громадян від 16 до 67 років на всій території України, окрім тимчасово окупованого Криму та м. Севастополь, а також тимчасово непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей. Похибка не перевищує 2,1%. Дані порівнювалися з результатами дослідження, яке проводив Національний музей Революції Гідності у 2018 році.
Підготувала Тетяна Рубан, АрміяInform
@armyinformcomua
Упродовж перших двох тижнів березня фахівці спецпідрозділу «Примари» ГУР МО продовжили знищення ППО росіян на тимчасово окупованому півострові.
На Куп’янському напрямку росіяни зосередили увагу на знищенні тилової логістики підрозділів Сил оборони, нарощуючи використання БПЛА на глибину близько 50 км.
СБУ запобігла теракту, який рашисти планували здійснити на одній із центральних вулиць у Дніпрі.
Оператори батальйону безпілотних систем Signum 53-ї бригади знищили десять російських піхотинців на Лиманському напрямку.
У районі Покровська, після тривалих штурмів слабо підготовленими бійцями, ворог кинув у бій добре оснащених і краще підготовлених піхотинців.
Російські війська вночі 18 березня завдали ударів по приватному сектору та спальному району багатоповерхівок Краматорська.
Телефоніст, лінійний наглядач, військовослужбовець
від 20000 до 120000 грн
Дніпро, Дніпропетровська область
Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…