Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Виконання Державного Гімну України під дощем, виступи учасників харківського Євромайдану та обіцянки ніколи не забути тих, хто поліг за свободу свого народу – так пройшов у Харкові День патріота, присвячений сьомій річниці Революції Гідності й шостим роковинам з дня трагічної загибелі харківських патріотів біля Палацу Спорту під час теракту.
У центрі міста біля пам’ятного каменю, встановленого на місці скоєння кремлівськими агентами кривавого теракту, зібралися рідні загиблих євромайданівців, представники військово-патріотичних організацій, волонтери, музиканти та просто небайдужі. Вони взяли участь у панахиді за загиблими героями на Євромайданах у різних куточках держави й під час російсько-української війни.
– Коли я не воюю з окупантами, то завжди приходжу до цього місця, – каже Народний Герой України колишній воїн 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» капітан запасу Григорій Сіваченко з позивним «Гора». – Це місце символізує дві події. Перша – відбулася 22 лютого 2014-го, коли кількадесят тисяч харків’ян вийшли на акцію протесту проти антиукраїнського з’їзду. І через наш протест зрадник Янукович побоявся прийти туди, щоб попросити допомоги в Росії. А роком пізніше тут маршем проходили сотні проукраїнських людей і російська протипіхотна міна обірвала життя кількох моїх однодумців.
Так, 22 лютого 2015-го загинули четверо людей: двоє дорослих – Ігор Толмачов і Вадим Рибальченко, та двоє підлітків – Микола Мельничук й Данило Дідик. На жаль, виконавці теракту одразу ж втекли до Росії і досі там ховаються.
За словами учасника тих подій і правозахисника Олега Головка, за ці роки слідство далеко не пішло і це, певним чином, розчаровує рідних та побратимів. Тим часом – шість років це багато часу для визначення винних та хоча б заочного їх покарання.
На заході пам’яті були і двоє вихованців авіаційного навчального кадетського центру імені Данила Дідика ГО «Цивільний Повітряний Патруль України»: Андрій та Сергій.
– Наша «кадетка» має ім’я наймолодшого із загиблих 22 лютого 2014-го патріотів, – говорить Сергій. – Йому було тоді лише 15, як приблизно нам тепер. Ми поки проходимо наземну підготовку. Перші ж польоти на легкомоторних літаках за традицією завжди присвячуються Дані, який мріяв бути військовим пілотом. Тож він таки разом із нами літає і це велика честь для нас.
Після емоційних виступів рідних загиблих і учасників російсько-української війни місцеві музиканти виконали музичну композицію: «Пісня Дані», що розповідає про юнака, закоханого в Україну.
– Якщо забудемо Даню й інших найкращих синів та доньок України, то втратимо майбутнє. Тож, незалежно від пам’ятних дат, приходитимемо сюди, щоб вклонитися всім героям, – вважає капітан запасу Григорій Сіваченко.
