Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
У ці дні виповнюється шість років з дня виходу сил АТО з Дебальцевого — міста стратегічного значення, що є великим залізничним вузлом. Криваві бої за нього стали одним з поворотних етапів російсько-української війни. У них узяли участь тисячі бійців і сотні одиниць техніки й артилерії з обох сторін.
Дебальцеве окупували російська армія і бойовики в лютому 2015 року, після того, як воєнщина РФ удруге, після Іловайська, пішла на пряме вторгнення в Україну. Найгостріша фаза протистояння тривала з 25 січня до 18 лютого 2015-го.
За інформацією Генштабу ЗСУ, штурм міста відбувався за підтримки кадрових військових Росії. У боях брали участь до восьми російських батальйонних тактичних груп та артилерійських дивізіонів.
Інформація, що сили АТО опинилися в оточенні, почала надходити на початку лютого. 7 лютого ЗСУ залишили село Рідкодуб, а 9 лютого бойовики й російські війська взяли під контроль село Логвинове, а з ним і дорогу з Дебальцевого на Артемівськ, якою забезпечували наші сили в місті.
12 лютого досягнуті так звані другі Мінські домовленості, які передбачали повне припинення вогню з 15 лютого 2015-го. Після встановлення умовного перемир’я бойовиків перекинули у Дебальцеве, яке вони називали своїм внутрішнім районом. Як наслідок посилилися обстріли опорних пунктів українських сил. Додаткових резервів для їх підтримки в Дебальцеве майже не було. За таких умов Генштаб ЗСУ вирішив 18 лютого вивести всі підрозділи з району. Через морози планувалося виходити не лише автошляхами, а й польовими дорогами.
Відведення військ тривало двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бойових бронемашин та артилерії. Також організовано маршрут, де імітувався рух колон. У бойових умовах повний вихід з Дебальцевого відбувався у кілька етапів і тривав кілька діб. Після завершення відходу сили АТО зайняли нову лінію оборони по річці Луганка. Бойовики намагалися атакувати нові позиції, але без успіху. Загалом активні бої там продовжувалися до 21 лютого.
Безпосередньо в район Дебальцевського виступу російсько-терористичні війська тоді стягнули понад 19 тисяч осіб, яким протистояли у секторі «С» 13 тисяч українських військових, з яких безпосередньо в районі Дебальцевого — близько 4700 воїнів. Українські захисники мужньо вели важкі бої з противником. Саме значні втрати, завдані агресору, змусили його відмовитися від подальшого наступу. Враховуючи, що підрозділи сил АТО на Дебальцевському напрямку виконали всі визначені завдання, а також обстановку, що склалася, о 13:00 18 лютого 2015 року Верховний Головнокомандувач віддав наказ скоординувати під керівництвом начальника Генштабу операцію з планового організованого виходу українських військ з Дебальцевого.
За ведення бойових дій у районі Дебальцевого державними нагородами України нагороджено 379 військовослужбовців (у тому числі 136 — посмертно), а відзнаками Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ — 450 осіб.
Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, під час бойових дій у районі Дебальцевого у період з 15 січня по 18 лютого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 — узято в полон, 18 зникли безвісти. За час оборони Дебальцевського виступу загинуло 136, було поранено 331 військовослужбовець ЗСУ. Значними були втрати українських військ в озброєнні. Близько 30 % техніки знищив ворог або її вивели з ладу наші підрозділи.
Імена Героїв назавжди закарбувались у пам’яті нашого народу й у наших серцях. Ці воїни залишаться взірцем виконання військового та громадянського обов’язку, будуть прикладом для нащадків і молодшого покоління.
Вічна пам’ять та слава полеглим українським захисникам Дебальцевого!
