Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На окупованій Росією території Донеччини, де сепаратисти створили так звану днр, їхні «лідери» заявили про намір провести новий «референдум». Ватажок терористів цієї недореспубліки Денис Пушилін в інтерв’ю російському інформагентству РІА Новости повідомив, що цей «референдум» необхідний, «щоб закріпити самовизначення регіону».
Голосуй – не голосуй, у результаті маєш… «днр»
Пушилін навіть заявив про готовність якнайшвидше його провести, адже цей «референдум», за його словами, покаже світу, що жителі «днр» «не втратили, а тільки зміцнили віру в свободу, гуманізм і права людини, і готові знову висловити прагнення до тих ідеалів і цінностей, заради захисту яких народ виходив на вулиці в 2014 році».
Але, якщо згадати ті незаконні опитування, які у травні 2014-го провели «під дулами автоматів» проросійські сепаратисти серед наляканих місцевих мешканців, то всі «ідеали і цінності» там звучали в одному питанні «Чи підтримуєте Ви самостійність ДНР?» Але навіть під тиском озброєних бойовиків менше третини мешканців взяли участь у цьому опитуванні, але «організатори» швидко «намалювали» результати – майже 90% «за днр» і почали апелювати до світу про визнання.
Зрозуміло, ніхто ні «нової республіки», ні такого «референдуму», не визнав, і навіть Кремль тоді обмежився заявою про «повагу до волевиявлення місцевого населення», не більше. «Забирати Донбас у склад федерації», за прикладом Криму, Москва не поспішала.
У наступні роки Донецьк і Луганськ кілька разів звертались до РФ з проханням їх «приєднати», але досі вони лишаються зі статусом «невизнаних республік», а за фактом – окупованих Росією територій. Все існування цих «утворень» нині залежить від Москви, а «влада», яка там керує – її маріонетки без права самостійно ухвалювати жодних рішень, і заяв щодо подальшого свого політичного майбутнього.
Тож, заява «лідера» про цей «референдум», на якому визначатимуть долю регіону, є російським меседжем про плани Москви, які та втілюватиме у недалекому майбутньому. Він лише озвучив їх нібито від імені влади «днр» і навіть пообіцяв сприяти роботі міжнародних спостерігачів, які забажають прибути в Донецьк для моніторингу «волевиявлення».
Але чому Москва (адже насправді це не мешканці окупованих територій) вирішила саме зараз і в досить короткі терміни провести повторний «референдум»? Російські медіа, навіть не приховуючи жодних нюансів і деталей, розповідають про плани на Донбас.
Видання «Репортер» «головною інтригою референдуму» вважає те, чи поставлять перед мешканцями Донбасу питання про приєднання до РФ, і як цього разу на сподівання «російськопаспортних дончан» відреагують у Кремлі? Тобто, там навіть не сумніваються, що цього разу «референдум» окупанти проведуть за «кримським сценарієм» з приєднанням до складу РФ.
«Референдум» – інструмент політичного торгу?
Причиною такого поспіху в діях Москви і в заявах маріонетки Пушиліна є прихід до влади нового американського президента Джо Байдена. У Кремлі чудово розуміють: він значно збільшить допомогу Україні, і не лише озброєнням і технікою, а й посилить тиск на Москву в питаннях повернення українських окупованих територій.
Крім того, вважають в Росії, Україна теж може скористатися прикладом Азербайджану, і за підтримки США, Туреччини, Великобританії й інших союзників успішно застосувати силовий варіант повернення непідконтрольних територій. Тим більше в останні шість років ЗС України стали грізним військом, армією, яка входить у 25 найкращих армій світу.
Москва це чудово розуміє, і вже не приховує побоювань від такого розвитку подій: «Очевидно, що самостійно ДНР і ЛНР вистояти під таким натиском не зможуть. «Відпускники» з Росії – це, звісно, добре, але, якщо бойові дії стануть широкомасштабними, невідомо, наскільки довго можлива ефективна військова допомога в такому неофіційному форматі» – розповідає російське видання «Репортер», навіть не приховуючи, що військова допомога була з Росії, а не «танки з шахт», як колись заявляв Путін.
«Одне радує, що у Донбасу є спільний кордон з Ростовською областю, в цьому йому пощастило більше, ніж Нагірному Карабаху чи Придністров’ю» – іронізує далі «Репортер».
Тобто, ніхто в Росії вже не сумнівається: за український Донбас їм доведеться воювати, бо на «референдуми» надії мало, тим паче нині не 2014 рік і значна частина Донецької й Луганської областей перебувають під контролем України. А мешканці підконтрольних районів є теж «жителями Донбасу», які не братимуть участі у подібних «референдумах». Тобто, заявити, що весь Донбас за приєднання до Росії, окупант не зможе.
Крім того, чимало жителів і окупованих територій не бажають отримувати російські паспорти, вважаючи себе «російськомовними українцями», а не «росіянами». Тож вони і не бажають «федералізації».
Тож «референдум» для Москви став інструментом політичного торгу з Києвом і Заходом. «Якщо Вашингтон почне активно використовувати Україну проти Росії, тоді справді може відбутися нове «народне волевиявлення» на підконтрольних РФ територіях Донецької і Луганської областей» – вважають російські медіа.
Ніхто не сумнівається, які саме будуть результати «референдуму», але і тоді навряд чи ці «республіки» автоматично увійдуть до складу РФ. Хоча, як вважають деякі сусідські політики, коли Україна розпочне силове звільнення своїх територій, то виправдовуючи вступ у війну Росії, ці «республіки» можна визнати якимись «особливими суб’єктами федерації». І сценарій цей цілком реальний, якщо вже «мати на руках» потрібні результати «волевиявлення».
Взагалі, якщо Росія зазнає поразки на Донбасі, це стане важким іміджевим ударом по теперішній владі президента Путіна. І навпаки, взяття офіційно «під опіку» цих «республік», в яких активно роздають російські паспорти, може стати сильним піар-ходом Кремля, переконані російські експерти. Тож заява про «референдум» – це поки що спроба розпочати нову гру за власним сценарієм.
