Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Якось буденно і непомітно промайнула в грудні минулого року подія з присудження групі медиків премії Кабінету Міністрів за «Розроблення і впровадження програмно-технічних засобів для діагностики хвороб серця і судин та контролю процесу реабілітації у клінічних та польових умовах».
Серед науковців, які працювали над унікальною програмою, половина – представники військової медицини. Від Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» у її розробці взяли участь заступник начальника Центру – головний терапевт Міністерства оборони полковник медичної служби Георгій Мясников, провідний хірург полковник медичної служби Ростислав Гибало, начальник відділення реанімації та інтенсивної терапії для терапевтичних хворих клініки кардіології полковник Зоя Левшова, начальник відділення функціональної діагностики клініки кардіології полковник медичної служби Сергій Софієнко. А також полковник медичної служби Всеволод Стеблюк, який на час розроблення і впровадження програми був заступником начальника Української військово-медичної академії.
– Ініціатива в розробці цієї програми належить терапевтам, а конкретно кардіологам, – зазначив у розмові з кореспондентом АрміяInform полковник медичної служби Ростислав Гибало. – Справа в тім, що будь-яке поранення накладає відбиток на весь організм людини. Якщо, скажімо, куля або осколок потрапляє в руку, то відбуваються певні фізіологічні зміни, йде реакція організму на травму, стрес на якісь ускладнення. На жаль, не всі пацієнти початково здорові. І кардіологи помітили, що в поранених загострюються кардіологічні захворювання і мають важчу форму після лікування безпосередньо поранення.
За словами Ростислава Віталійовича, співробітники Інституту кібернетики імені Глушкова розробили спеціальну математичну програму з ретельного аналізу кардіографії. Під час лікування пораненого знімали стандартну кардіограму з додатковими показниками й обробляли програмою, яку розробили науковці інституту. У чому ж родзинка цієї програми?
– На ранньому етапі лікування пораненого ця програма дозволяє спрогнозувати важкість перебігу супутньої патології, зокрема, кардіологічної, – пояснює співрозмовник. – Виконавши аналіз кардіограми за допомогою програми, кардіологи мають повну картину можливих ускладнень стану пораненого в післяопераційний період. Це дозволяє лікарям розпочати корекцію цих ускладнень до їхніх проявів. Тобто, ми, хірурги, лікуємо поранення, а кардіологи унеможливлюють розвиток патології серцевих захворювань.
Ноу-хау науковців і практиків остаточно сформовано ще у 2018 році. І за два роки практичного застосування продемонструвало дієвість. Користь програми ще й в тому, що пацієнт, залікувавши поранення, не залишає госпіталь, а певний час продовжує перебувати під опікою кардіологів, які стабілізують його стан і усувають можливості розвитку серцевих захворювань. Тобто він не потребує повторної госпіталізації. Таким чином загальний лікувальний процес скорочується приблизно на 15 відсотків.
Іще одна користь програми: її починають використовувати для пацієнтів, які перехворіли на Covid-19.
– Співробітники нашої клініки функціональної діагностики використовують програму для прогнозування розвитку важких кардіологічних ускладнень після перенесення захворювання на коронавірусну інфекцію, – зазначив Ростислав Гибало. – Нині доведено, що через півтора-два місяці після одужання часто-густо виникає кардіологічна патологія у вигляді перикардиту або міокардиту. Тому наші терапевти адаптують цю програму для боротьби з наслідками захворювання на Covid-19.
Можливості цієї програми ще розширяться. Як стверджує Гибало, розглядається її використання для виявлення на початкових стадіях хвороб серця на тлі стресових ситуацій у курсантів військових вишах.
Закінчення 2020 року в Ростислава Віталійовича ознаменувалося ще однією подією: він успішно захистив кандидатську дисертацію «Лікування пацієнтів із післяопераційними вентральними грижами після вогнепальних поранень живота».
– Близько 10 відсотків поранень на війні припадає на черевну порожнину, – зауважує хірург Гибало. – Це дуже складні поранення, які потребують чимало повторних оперативних втручань. Ми рятуємо життя пораненому, лікуємо його, ставимо на ноги й виписуємо. Але після будь-якої операції трапляються ранні й пізні ускладнення. Під час останніх часто виникають вентральні грижі. На фоні вогнепальних поранень вони мають особливості – виникають дуже масивні дефекти передньої черевної стінки. Дефекти великі, нестандартні, здебільшого пов’язані з дією самого снаряду або кулі, коли відбувається руйнування цієї стінки. Закрити їх звичайними методиками оперативних втручань майже неможливо. Тому розроблена інша методика.
Ростислав Гибало провів чимало експериментів на тваринах (задіяно близько 30 кролів) з імплантацією сіток, які ставлять при грижах у різні шари стінки. Також виконано серйозне гістологічне й морфометричне дослідження цих препаратів і знайдена зона, в якій максимально швидко формується міцна рубцева тканина.
– На основі експериментальної роботи на тваринах і розроблена нестандартна методика оперативного втручання, на яку отримано державний патент, – зазначає Ростислав Віталійович. – У підсумку при лікуванні новою методикою у пацієнтів помітно зменшилась кількість як ранніх післяопераційних ускладнень у вигляді нагноєння, гематом, відходження трансплантата, так і пізніх у вигляді рецидивів гриж, больового синдрому, відчуття стороннього тіла.
За словами Ростислава Гибало, під час захисту дисертації, яка відбулась у режимі онлайн, його здивувала велика кількість запитань від досвідчених професорів, які практикують у відомих клініках столиці.
На завершення додамо, що в клініці абдомінальної хірургії Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» цю методику використовують з 2016-го.
